У салон краси увійшла дівчина з довгим чорним волоссям і яскравим макіяжем, дуже приваблива. Озирнулася навколо.
У Ілони була невелика перерва, вона сиділа в кріслі і гортала в телефоні стрічку соціальної мережі. За півгодини прийде клієнтка на стрижку, можна спокійно нічого не робити.
Дівчина підійшла до Ілони, прочитала ім’я на бейджі.
— Добрий день, Ілона. Я до вас. Мені потрібно трохи довжину прибрати, зробите?
— Так, у мене якраз є трохи часу. Сідайте в крісло.
Дівчина поставила на тумбочку сумку і сіла в крісло, пильно розглядаючи Ілону. Тій стало некомфортно від такої уваги.
— Ілона, а як ви вважаєте, можна утримати кохану людину дитиною? — несподівано запитала клієнтка.
— Не знаю. Напевно, можна.
— І ви вважаєте це правильним?
— Я не знаю, що вам сказати. Бувають різні ситуації.
— Ну ось у мене якраз така ситуація. Є коханий, але він одружений. На жаль. Рано одружився, не дочекався свою долю, мене. Є дитина.
І ось він не може піти з сім’ї через цю дитину. Ще й дружина постійно каже йому, що дитині потрібен батько, що сім’я повинна бути повною для психічного розвитку цієї дитини.
Постійно виносить йому мозок, щоб частіше перебував вдома, придумує йому якісь обов’язки.
А він мене кохає, розумієте? І з дружиною тільки через дитину! А я чому повинна страждати? Я, може, теж хочу чоловіка і дитину йому подарувати.
— Раз він не йде до вас — значить не хоче. Кидають і з двома дітьми, повірте, якщо дійсно цього хочуть. І допомагають потім дітям. Таких сімей повно.
А те, що він говорить, діліть надвоє. Зазвичай чоловіки, коли заводять когось на стороні, вигадують всякі легенди. Їм це вигідно, і сім’я є, і коханка.
— Ну ось ви як би вчинили на місці дружини, якби дізналися, що у чоловіка є вже кохана жінка?
— Силоміць я нікого не тримала б. Погано йому зі мною — нехай йде, і дитина тут ні при чому. Я сама впораюся, навіщо мені брехун потрібен, триматися за чоловічі штани я не збираюся.
— Ну тоді відпустіть чоловіка. Ми кохаємо одне одного. І не тисніть на його психіку дитиною. Він мені зовсім інше про вас розповідає.
Знаєте, він такий романтичний. Завжди привозить квіти, ігристе і потім ми віддаємося коханню в мене вдома…
Ілона застигла з ножицями в руках. Її Сергій зустрічається з цією дамочкою? І ніяк не наважиться піти? Оце новини…
Все життя пролетіло у Ілони перед очима. Ось вони познайомилися. Сергій співає і грає на гітарі в компанії друзів, її це дуже вразило. Ніхто зі знайомих хлопців не вмів грати на гітарі.
Познайомилися, зустрічалися, одружилися. Все з великої любові, інакше ніяк. Потім народився синок, чоловік допомагав у вільний час.
Він дуже любив маленького Артемка, балував його. Пізніше їздив з ним на риболовлю, ходили на футбол.
І тепер він хоче піти від них? Невже йому дорожча ось ця намальована дівчина? Та їй років-то не більше двадцяти.
— Я навіть не здогадувалася, що у мого чоловіка хтось є. Якщо у вас дійсно кохання, то нехай йде, — тихим голосом відповіла Ілона.
— Ну ось і чудово. Тільки у мене до вас прохання. Не кажіть йому нічого про мій прихід. Йому це не сподобається.
У Ілони все падало з рук, страшенно розболілася голова. Вона кинула ножиці на стіл і сіла в крісло, що стояло поруч. Їй хотілося кинути щось у цю нахабну дівчину, але влаштовувати цирк у салоні — це занадто.
Дівчина встала і взяла сумочку, щоб розплатитися. У цей час до салону хтось зайшов. Ілона, занурена у свої думки, навіть не подивилася в той бік.
— Юлю? Ти що тут робиш? — раптом голосно крикнув чоловік.
— Коханий, дружина готова відпустити тебе, я про все домовилася! — радісно відповіла йому дівчина.
Ілона повернула голову, чекаючи побачити там чоловіка. Але це був не він…
— Я в шоці! Ти навіщо сюди приперлася? І де ти бачиш тут мою дружину? — продовжував кричати чоловік.
— Та ось же вона, Ілона…
— Це не моя Ілона, дурепа!
Дівчина розгублено подивилася на Ілону, яка почала голосно реготати.
— Дівчино, у нас в салоні працює дві Ілони. Так, таке буває. Рідкісне ім’я, а тут відразу дві. Антон — чоловік іншої Ілони, не мій! Я Васильченко, а вона Логвінова, — пояснила Ілона, заспокоївшись.
Дівчина кліпала величезними віями і збиралася заплакати.
Тут до салону зайшла Ілона. Та сама. Вона вибігала до магазину за печивом до чаю.
— О, Антон, а ти чого приїхав, щось сталося? — здивовано запитала вона, побачивши чоловіка.
— Так, сталося! Ваш чоловік йде до мене, ми кохаємо одне одного! І ваша дитина тут ні до чого! Ми, може, хочемо завести свою, а ви нам заважаєте! Я хочу законно вийти заміж за вашого чоловіка! — захоплено вимовила Юля.
— Так, Антон, що це за новини? — здивовано запитала інша Ілона чоловіка.
— Кохана, не слухай її! Якась божевільна причепилася до мене, вигадує різні байки! Я нікуди не збираюся йти!
— У сенсі причепилася? Це я божевільна? Антошо, що ти таке говориш? Ти ж обіцяв, що підеш від дружини, як це стане можливим! І ось, цей момент настав! — верескливо прокричала Юля.
— Нічого я тобі не обіцяв! Брехуха! Я люблю свою дружину і сина, і нікуди від них не піду! Зникни звідси, поки я поліцію не викликав!
Юля, витираючи сльози, вибігла з салону, голосно грюкнувши дверима.
— Ось це бразильський серіал тут розігрався, так, коханий? Обіцяв піти, значить? Їдь додому, пізніше поговоримо!
Антон намагався щось сказати, але дружина вивела його з салону і тут же повернулася.
— Ні, ну ви тільки подивіться, яка нахаба, наговорила на мого чоловіка тут! Потрібна вона йому! Він мене любить! — ніби виправдовуючись, відчиталася Ілона і пішла в кімнату відпочинку.
Ілона Васильченко з полегшенням видихнула. Вона подумки вже встигла злякатися, образитися, розлучитися з чоловіком-зрадником.
А якби Антон не прийшов, що було б? Влаштувала б вдома скандал і вигнала б чоловіка, який ні в чому не винен.
Хто б подумав, що ім’я зіграє роль у цій історії…
Увечері вона пильно дивилася на чоловіка під час вечері.
— Ілонка, ти якась загадкова сьогодні. Щось сталося?
— Ой, Сергію, мало не сталося… До речі, а у нас випадково немає в будинку ігристого?
— Ні, я його терпіти не можу, мені краще холодного пінного випити… А чого це тобі раптом захотілося?
— Так. Я мало не розлучилася з тобою через прикре непорозуміння.
Ілона розповіла про сьогоднішню подію, чоловік сміявся до сліз.
— Невже ти справді повірила, що я там з кимось закрутив роман? Смішно… Ой, я зараз, важливий дзвінок.
Сергій схопив телефон і вийшов з кімнати. Ілона напружилася, раніше він завжди розмовляв при ній. Дивна поведінка. Треба поспостерігати за чоловіком…
Тепер Ілона стала більш підозрілою і з побоюванням дивилася на молодих дівчат, які приходили на стрижку в салон.
Хто знає, а раптом і до неї з’явиться дівчина з проханням віддати чоловіка. Адже в житті все може трапитися…
Спеціально для сайту Stories
