— А це — мої діти! — радісно вигукнула Стелла. — Діти, привітайтеся з дядьком!
— Що — всі? — здивовано запитав молодий чоловік після нестримного хору дитячих голосів.
— Так! — кивнула жінка.
— А коли ж ти встигла?
— Так мені ж уже двадцять вісім! Хіба ти забув?
Він не забув: як він міг це забути? Але в двадцять вісім років мати вже трьох дітей?
Він думав, що вона і заміжня не була — жінка виглядала прекрасно і абсолютно безтурботно. А тут три таких мушкетери: семи, п’яти і трьох років…
Причепурені діти вийшли в передпокій, коли Стелла привела Сергія додому знайомитися. Він, наївний, думав, що з майбутньою тещею…
Теща, до речі, теж вийшла. І, бачачи збентеження і майже ступор молодого чоловіка, відвела онуків у кімнату зі словами:
— Дядькові потрібно роздягнутися!
А ще:
— Що я казала! — Мабуть, мама Стелли більш точно уявляла картину знайомства з майбутнім зятем.
А дядькові потрібно було не роздягнутися, а прийти до тями. Але обличчя, як то кажуть, вже було втрачено.
Сергій і Стелла стояли в передпокої: мовчання затягувалося. Треба було щось робити, хоча б з пристойності.
Ну, почати роздягатися, чи що. Або сказати щось, що підходить до моменту знайомства:
«Яка у тебе молода мама! Або — які у вас симпатичні шпалери в передпокої!»
Але в мозку чоловіка щось замкнуло.
Ну, чому б не натякнути? Так, хоча б про пару своїх чад. А там би і третій підтягнувся. Але, не так, чесне слово: це був сюрприз, так сюрприз!
І, добре б, жила в якомусь забутому богом селі, де розваг-то всього – вживати вогняну воду, на тракторі кататися та дітей робити.
Але – в самому центрі столиці нашої Батьківщини… Що за необхідність-то?
Або була б маргіналом, які шукають справедливості, мотаючись по телепередачах: теж зрозуміло.
Але розумна і красива Стелла була самодостатньою особистістю, яка вела правильний і тверезий спосіб життя.
Тоді – чому і хто винен?
Розумна жінка побачила його нерішучість, все зрозуміла і запитала:
– Зайдеш чи як?
Сергій проковтнув слова «Чи як», що крутилися на язиці, і кивнув, що означало:
«Зайду!» – він був по вуха закоханий у Стеллу Юріївну.
І зараз прийшов просити її руки у майбутньої тещі – тато дівчини вже пішов у інший світ.
Вони стали пити чай з принесеним ним тортиком, який виявився явно замалим для такої кількості їдців.
Діти весело галасували. Потенційна теща мовчала, даючи дочці можливість самостійно виплутуватися — раніше треба було думати!
А Сергій потихеньку почав приходити до тями. Може, після солодкого ароматного чаю з шматком смачної випічки.
Може, через затишок на маленькій кухні. А, може, через дитячий галас, який несподівано виявився якимось заспокійливим фоном: так добре почуваєшся на морському березі під звуки прибою.
І, до кінця чаювання, гість вже весело сміявся разом з усіма, дивлячись на лоб молодшого хлопчика, забруднений кремом: знайомство відбулося і вдалося!
А діти несподівано виявилися непоганими і добре вихованими! Та й хіба вони могли бути іншими? Адже вони були від його коханої Стелли! А чоловік любить дітей тієї жінки, яку кохає.
А під кінець вечора, коли він уже одягався в передпокої, середній хлопчик сказав:
— Не йди! Там ще торт залишився!
І всі знову дружно розсміялися. І Сергій відчув, що йому дуже добре і затишно в цій невеликій квартирці. І в цій великій родині. Тому, весілля буде!
Але залишався один маленький нюанс: його мама. Як вона сприйме появу відразу трьох онуків? Причому, чужих.
Тут і з одним рідним можуть послати на три відомих літери. І навіть просто не сподобадитися бездітна дівчина — майбутня невістка.
А якщо у жінки сина— відразу троє і не твої? Мм так.
Але повідомити про це варто було заздалегідь: якщо на весіллі з’являться всі ці дітки, а вони обов’язково з’являться, з Аліною Ігорівною може статися щось гірше за істерику — їй було вже близько шістдесяти.
Навіть він, загалом, здоровий чоловік, очманів. А у літньої жінки і до інсульту недалеко!
Допустити ж цього не можна було: Сергій дуже любив свою маму. Але і свою Стеллу він теж любив.
Їхні стосунки тривали вже півроку, зав’язавшись на корпоративі – вони працювали в сусідніх відділах. Це був достатній термін, щоб задуматися про одруження.
Після піврічного спілкування молодий чоловік був закоханий без пам’яті. І жінка відповідала йому взаємністю. До того ж, вона ідеально підходила на роль дружини: красива, розумна, акуратна,легка в спілкуванні і не зануда.
А як витончено вона відкидала падаючий на лоб чубчик, дмухаючи на нього знизу…
Стелла часто залишалася у кавалера ночувати: і ці ночі були прекрасними.
Тому він зробив їй пропозицію. А жінка запросила його до себе… Ну, а далі ви знаєте.
І тепер йому потрібно було підготувати маму, щоб з нею від «несподіваної радості» не сталося якоїсь«несподіванки».
Сергій затримався і повернувся додому після дев’ятої вечора. Аліна Ігорівна, яка зазвичай лягала спати рано, чекала улюбленого сина: він сказав, що йде знайомитися з майбутньою тещею і робити пропозицію.
— Мамо, ось яка справа: у тебе скоро з’являться троє онуків! — випалив син, який не придумав нічого кращого.
— Твоя Стелла чекає трійню? — висунула мама найбільш прийнятний варіант.
Причому, зовсім не зрадівши тому, що стане бабусею.
— Не зовсім так! Точніше, зовсім не так! Вже є готові діти! Ніяких безсонних ночей і підгузок! Здорово, правда?
Мама помовчала, а потім сказала:
— Не думала я, що мій син виявиться таким …
І не думай тягнути сюди цих чужих дітей — не прийму!
Після чого пішла в іншу кімнату. І синові стало ясно, що благословення від неї не дочекатися.
І тоді Сергій подзвонив найкращому другові: йому потрібно було виговоритися!
— Як троє? — здивувався Сашко. — А хто батько? Один чи різні?
— Та мені байдуже! — роздратовано намагався пояснити Сергій. — Я її кохаю!
— Ти не будь оленем! Кохає він! Одна справа — вона, а інша — троє дітей. Причому, чужих! Звідки ти знаєш, яка у них спадковість?
У підлітковому віці проявиться якась фігня, куди їх потім?
Сашко знав, про що говорив: у нього дочка, будучи підлітком, витворяла таке, що й сказати соромно. І вдома були щоденні скандали.
— Ти ж навіть їх по … приструнити не зможеш, — резонно переконував друг. — А тобі обов’язково захочеться це зробити! Ображайся чи ні — я тобі не раджу!
— Чого не радиш?
— Одружуватися зі своєю красунею і надягати на шию ярмо: ти хоч уявляєш, у скільки сьогодні обходиться одна дитина?
Знайди нормальну дівчину і буде у вас свій малюк! І виростите його нормально і спокійно. Та й Аліна Ігорівна буде задоволена! — Сашко добре знав маму друга.
І у Сергія зародилися сумніви: адже в словах друга було раціональне зерно. І все, що відбувалося, стало уявлятися зовсім в іншому світлі.
Дійсно — відразу троє дітей: адже, напевно, після весілля вони будуть жити з мамою і новим татом.
А це — садок і школа, перевірка уроків і дотримання режиму дня, гуртки і купівля форми, хвороби і відпочинок влітку: все тепер потрібно буде продумувати йому!
І тоді чоловік зрозумів, що не готовий. Ні, одружитися він згоден. Але без дітей…
Може, кохана погодиться на цей варіант?
А дітки поки що нехай поживуть з бабусею! А ми будемо, звичайно ж, їм матеріально допомагати! І брати іноді на вихідні та свята.
— А поки що — це скільки? — запитала здивовано Стелла наступного дня— у відповідь на розумну, як здавалося Сергію, пропозицію.
— Ну, я не знаю: як вийде! — чоловік відвів очі.
— Зрозуміло!
І жінка вийшла з кафе — це сталося під час обідньої перерви.
Він спробував їй зателефонувати, але вона була недоступна.
Поговорити особисто чоловік не наважився, хоча потрібно було тільки спуститися поверхом нижче. А наступного дня Стелла звільнилася.
І потягнулися однакові тягучі дні. Сергій мучився, але змінювати нічого не хотів: жінка йшла тільки в комплекті з дітьми. Але це його не влаштовувало.
І тут грянув черговий корпоратив: єдність духу, корпоративна етика і все таке.
І у чоловіка закрутився роман з однією перспективною дамою, незаміжньою і дуже заможною, яка працювала у них головним бухгалтером.
І Лара несподівано сподобалася його мамі, незважаючи на те, що була на три роки старша за улюбленого синочка: все одно краще, ніж дівка з причепом!
Та й його друзі прийшли в повний захват: «Ось це – варіант! Потрібно брати!»
І він взяв – вони незабаром розписалися.
У Сергія з’явилася своя сім’я: затишок, смачна їжа і достаток – навіть з’явилися на світ двоє дітей. Не було тільки одного – кохання.
Точніше, любов, звичайно ж, була! Але не до бухгалтерки: серце чоловіка було міцно зайняте Стеллою.
На щастя, дружина так і не дізналася про його роман з жінкою з сусіднього відділу: вони все тримали в таємниці.
З роками почуття анітрохи не притупилися. І вечорами постарілий Сергій Петрович часто заходить на сторінку своєї коханої і розглядає її щасливі фото: Стелла вийшла заміж і у неї все добре.
Так, знайшовся сміливець, який не злякався невідомої спадковості. До речі, дуже симпатичний дядько: він всюди обіймає Стеллу, яка анітрохи не змінилася, і вони весело сміються.
Адже на його місці цілком міг би бути він, Сергій. А у пари з’явилася на світ четверта дитина — не буває хати без чотирьох кутів!
Аліна Ігорівна, яка стала бабусею, чомусь не горить бажанням спілкуватися з рідними онуками. Від слова зовсім.
Напевно, варто було тоді одружитися зі Стеллою: тоді його життя, хоча б, було щасливим…
Спеціально для сайту Stories
