Коли я почала розпитувати дитину, в чому справа, він розповів, що бабуся зібрала полуницю з городу і пригощала ягодами онуків, а йому жодної не дала…

Я живу в селі вже кілька років, і маю літню сусідку. Вона самотня мила жінка. Хоча у місті живуть її діти, вони рідко відвідують бабусю. Я з нею потоваришувала, іноді вечорами п’ємо разом чай.

А нещодавно її підвело здоров’я, і я по-сусідськи сиділа з літньою жінкою, допоки їй не стало легше. Діти живуть далеко, а допомогти треба було одразу. Хто знає, що могло б статися, якби не я?

Її дочка нещодавно народила другу дитину. Вона провідувати маму не могла. Та й загалом родичі сусідки рідко її відвідували. До себе вони теж не могли забрати стареньку, щоб доглядати її, бо у них маленька квартира, тісно.

Щодня сусідка кликала мене через паркан. Іноді просила сходити в аптеку, іноді я по дорозі до магазину питала, чи не треба їй щось із продуктів. У мене є дитина і невелике господарство вдома, тому справ вистачало.

Але й не допомогти літній самотній людині я не могла. Коли сусідка захворіла, я доглядала її два тижні. Готувала їй їжу вдома, прибирала, ходила до аптеки. Бабусі стало легше, і вона почала більше зі мною спілкуватися.

Розповідала історії з життя, часто питала, як у мене справи. Пізніше до неї навідалася дочка з дітьми, вони одного віку з моїм сином. Покликали його до себе пограти, він був у сусідів кілька годин.

Коли він прийшов додому, то був сумний,  і жодного слова не сказав. Коли я почала розпитувати дитину, в чому справа, він розповів, що бабуся зібрала полуницю з городу і пригощала ягодами онуків, а йому жодної не дала.

А потім ще й до столу не покликала. Тоді він і пішов додому засмучений, коли побачив, що вся родина ласує ягодами дружно за столом. З того часу я не дозволяла синові ходити до сусідських дітей грати.

Дочка гостювала у сусідки тиждень. Тоді вони порося закололи, гулянку влаштовували, бабуся і не подумала мені шматочок м’яса передати. А потім зібрала всі гостинці у дві великі сумки та поїхала додому.

За дві години після від’їзду доньки сусідка покликала мене до себе. Вона попросила сходити в магазин і купити їй олію із цукром. А я відповіла, що треба було попросити свою дочку, яку вона щедро ягодами пригощала.

Того дня я була стомлена і не підбирала слів, а вона на мене образилась і тепер не розмовляє зі мною. Я на неї не злюся, але й служницею не наймалася. Вона чомусь вирішила, що експлуатувати мене нормально.

You cannot copy content of this page