Попри зовнішність кінозірки, Ніна ніколи не покладалася на одну красу і була з тих, хто всього звик домагатися своїми силами.
Вона вирвалася з провінції і сама зуміла вступити до медичного інституту. Стипендії на те, щоб жити у великому місті, їй категорично не вистачало, і Ніна часто підробляла доглядальницею.
Родичі хворих у першу зустріч завжди реагували на неї з побоюванням – аж надто не схожа зовні Ніна була на ту, хто може доглядати за хворими. Мигдалеподібні очі, як у цариці Нефертіті, каштанове хвилясте волосся і все, що належить.
Але вже після першої доби, яку Ніна проводила біля ліжка хворого, ставлення родичів до неї змінювалося кардинально. Дівчина була на рідкість умілою і витривалою доглядальницею. До того ж майже із закінченою «верхньою медичною» освітою.
І ось одного разу трапилося Ніні працювати в лікарні. Тієї зими чергувала вона біля бізнесмена, який відновлювався після автокатастрофи. Удень біля нього юрмилася купа друзів і родичів, а вночі приходила Ніна та її змінниця Катя.
У цьому ж відділенні хірургом працював Ігор Сергійович. Він не був лікарем Нініного підопічного, і «за службовим обов’язком» вони ніяк не перетиналися. Але чомусь усе частіше й частіше він сповільнював крок, проходячи коридором повз їхню палату, а якось уночі просто зайшов до дівчини і запитав, чи не потрібна їй допомога.
Ніна, звісно, прекрасно зрозуміла, до чого хилить Ігор, що недарма вони постійно останнім часом опинялися разом у їдальні, часто стикаються в коридорі, і не просто так на неї з єхидною посмішкою стали поглядати інші медсестри.
А одного разу Катя, її змінниця, змовницьким пошепки запитала у Ніни:
– Кажуть, цей красень Ігор Сергійович додаткові нічні чергування бере через тебе. І взагалі він на тебе око поклав, про вас уже таке говорять…
– Та немає між нами нічого! – парирувала Ніна. – Ти ж сама знаєш, що в мене наречений є.
І справді, останні два роки Ніна зустрічалася з Льошею – також майбутнім медиком, який навчався в ординатурі. Зустрічатися надто часто їм не вдавалося – справ на роботі/навчанні було по горло – але це не заважало їм кохати одне одного і будувати плани на майбутнє.
Тому роман «на стороні» в її плани абсолютно не входив. Тим паче що Ігор був старший за неї років на 15, а то й більше. Він був одружений, що, втім, не заважало йому вважатися дамським угодником.
Дійсно він був гарний – чорне з сивиною волосся, сталеві очі, міцний торс – загалом увесь джентльменський набір досвідченого ловеласа. Багато медсестер крадькома кидали на нього багатозначні погляди, але він, не помічаючи нікого, поклав око на Ніну.
Та ж, навпаки, інстинктивно уникала таких чоловіків. Можливо, пристрасть Ігоря Сергійовича, зіштовхнувшись із відсіччю Ніни, поступово зійшла б нанівець, але тут трапилася одна подія.
Ніну покликали в гості на ювілей відомого лікаря, її молодий чоловік Льоша не міг піти, але дівчина таким запрошенням знехтувати не змогла. А вже пізніше з’ясувалося, що серед запрошених був і Ігор.
Весь вечір він не відходив від Ніни. А далі події розвивалися наступним чином. Компанія підібралася бурхлива, святкування відбувалося на дачі за містом. Гості зайнялися якимись своїми «розбірками».
Ближче до першої години ночі несподівано з’ясувалося, що Ніна з Ігорем залишилися самі на чужій дачі. Господиня, посварившись із другом, поїхала за ним миритися, а решта гостей роз’їхалися.
Ось тоді все і сталося. Вранці прокинувшись із важкою головою, Ніна ще довго не могла зрозуміти: була ця ніч насправді чи їй усе наснилося? Але тут Ігор, усміхнений і цілком реальний, приніс їй каву в ліжко. І вона зрозуміла – було, не наснилося.
– Це була помилка! – швидко зреагувала вона. – Пропоную забути про все, що сталося.
Ситуація ускладнювалася не тільки тим, що Ніна мала нареченого, а дружина Ігоря, якщо вірити чуткам, вирізнялася винятково ревнивим характером. Але, випивши кави, Ніна все обдумала і заспокоїлася – ніхто ж не знає про те, що трапилося. Її настрій покращився, вона поїхала в місто і стала готуватися до зустрічі зі своїм коханим, який мав приїхати наступного дня.
Але в призначений день Льоша не приїхав. Вона почала переживати – зателефонувала, але його телефон був поза зоною доступу. Єдине, про що вона подумала, так це про те, що він міг виїхати кудись у справах за місто.
Заспокоївшись, Ніна лягла спати. Але й наступного дня її коханий так і не подзвонив. Поїхавши на квартиру, в якій він винаймав кімнату, Ніна натрапила на зачинені двері, а квартирна господиня передала їй лист. Льоша дізнався про те, що сталося між нею та Ігорем, і просив більше його не турбувати.
Виявилося, що одна дівчина, яка давно була закохана в нього, теж була на тому нещасливому святі, скористалася ситуацією і показала йому фотографії Ніни та Ігоря. Доброзичливців виявилося предостатньо, і про все стало відомо і дружині хірурга.Тому на бідну Ніну крім зруйнованого особистого життя впав ще й скандал на роботі. Ось такі руйнівні пристрасті киплять навколо неабияк вродливих жінок, нерідко змітаючи всі їхні надії і плани на майбутнє.
Ніна нормально закінчила інститут – але з міста довелося виїхати. У неї чоловік і діти – і відтоді вона навіть і не думає крутити інтрижки на стороні.
