Чоловік знову десь гуляє. Дванадцята година ночі, а він ще з роботи не приходив. Ксенія важко зітхнула, залишила увімкненим нічник на столі і прилягла на диван, як була в одязі. Шестирічний Матвій уже давно спав. Спав неспокійно, щось бурмотів уві сні, наче відчував її тривогу.
Ксенія не могла заснути, думала, згадувала… П’ять років тому вона повернулася із міста, коли перший чоловік виставив її за двері. Хоча які вони чоловіки? І з першим чоловіком та з нинішнім вона жила без реєстрації. Вони не хотіли, вона не наполягала.
Ксюшу з самого дитинства називали малахольною. Вона завжди була незворушною та спокійною. Здавалося, ніщо ніхто не може вивести її з рівноваги. У школі вчилася погано, не давалися їй знання, хоч трісни! Велика, рудоволоса, конопата, але дуже добра дівчинка.
Вона ніколи ні на кого не ображалася, їй грубили, а вона посміхалася у відповідь і думала, що люди не зі зла. Батька Ксюша погано пам’ятала, його не стало, коли їй було шість років. Після школи поїхала до міста в медучилище, але, відучившись-відмучившись одну зиму довелося покинути.
Медучилище це не сільська школа, де їй ставили трійки із жалю. Назад у село не хотіла. Влаштувалася працювати у великий кондитерський цех мийницею посуду. Там булочку з’їсть, тут тістечко, ласуном була завжди. Винаймала кімнату. Грошей на життя залишалося мало, але хоч із матері не тягла.
Навпаки, ще примудрялася економити і матері якийсь подарунок на свято купити. Минуло два роки. Наречених на її життєвому обрії не спостерігалося. Вона звикла до неуваги чоловіків. Раптом, несподівано для всіх, електрик Сергій став увиватися навколо Ксюші.
Запросив у гості, поскаржився, що мати тяжко захворіла, у лікарні лежить, і він такий нещасний. Вона лишилася в нього жити. Незабаром Сергій привіз із лікарні хвору матір. Ксенія доглядала свекруху. Вранці обходить її, кашкою нагодує.
На обід протертий супчик залишить на столику біля ліжка. Увечері знову по тому колу. У ванну тягала на собі, добре, що свекруха худенька, а вона сильна жінка. Син у ці справи не втручався. Син жив своїм життям. Завів занозу на боці і додому не приходив часом тижнями.
Жінки на роботі намагалися пояснити Ксенії, що Сергій її використовує як безкоштовну доглядальницю. Минуло три роки. Свекрухи не стало. Через тиждень Сергій виставив Ксюшу із квартири та привів нову вагітну дружину. Ксенія не могла народити, були проблеми зі здоров’ям. Повернулась у село.
Влаштувалася працювати на цегельний завод. Робота важка, але іншої не було. Працював у них на заводі один чоловік Микола. Дружина в нього пішла у засвіти, хлопчик був маленький. Щоправда, хлопчик жив у сестри, а в тієї своїх п’ятеро. Сестра й пилила братика, щоб він одружився.
Микола може б і одружився… Так, тільки наречені в черзі не стояли. Сестра ж і порадила йому посвататися до Ксенії. Вона добра може і піде. Так Ксенія у 24 роки стала мачухою дворічного Матвійки. Новий чоловік був старшим на шість років.
Скільки бруду вивернула Ксенія у будинку нового чоловіка – це окрема історія. Всі, кому ніде й не було з ким гуляти, йшли до Миколи. Ксенія насилу відвадила їх від дому, тоді почав зникати з дому чоловік. Спочатку просто гуляв. Цієї ночі чоловік так і не прийшов.
Наступного вечора в неосудному стані накинувся на дружину. Прийшли з Матвійком до матері. Мати не витримала та викликала поліцію. Дільничний другого дня поговорив із бешкетником і пояснив йому, що його майбутнє не найкраще.
Ксенія йому ніхто, і що, якщо він ще хоч раз підніме на неї руку або влаштує скандал, він його обов’язково посадить. Ксенія з Матвійком залишилися жити в матері. Микола привів у будинок таку ж, як сам, але їх більше не турбував. Сином не цікавився, грошима не допомагав.
Його незабаром вигнали з роботи він сам ходив напівголодний. Нова пасія втекла до іншого. Ксенія любила сина як рідного, а може й більше. Матвій навчався в п’ятому класі, коли в будинку батька сталася пожежа. Ксенія оформила пенсію через втрату годувальника для сина.
Матвій закінчив школу, вступив до медичного інституту, навіть приїжджав на практику до рідного села. Скільки гордості у Ксенії! Словами не передати. Їй вже 46 років. Вона, як і раніше, живе з матір’ю. Мати дуже старенька, часто хворіє.
У них на обійсті знаходять притулок – усі викинуті кошенята та цуценята їхні. Заміж Ксенія більше не виходила і не збирається, вистачило і двох шлюбів….
