Коли моя майбутня дружина сказала, що вагітна, ми одразу вирішили одружитися. Жити можна було б у моєї мами, але Леся відмовилася, сказала, що не хоче підлаштовуватися під свекруху, і краще зніматимемо квартиру.
Моя мама продала свою двокімнатну квартиру, купила дві однокімнатні, собі і нам, у нашій квартирі навіть хороший ремонт зробила, витративши на це всі свої заощадження.
Коли народився син, мама почала допомагати не лише з дитиною, а й грошима. Батьки дружини навіть на весілля нічого не дали, зарплатні у них маленькі (живуть у районному центрі) і зараз нічим не допомагають.
Леся має молодшу сестру, навчається на першому курсі в коледжі і батьки тепер зайняті тільки нею, вирішивши, що старша дочка вже прибудована.
Одного разу тесть навіть сказав, що якщо я єдиний син, то моя мама і повинна в усьому нам допомагати, адже в старості доведеться доглядати за нею нам, а у них є молодша дочка.
Може, це й правильно, але мені не подобається ставлення дружини до моєї мами. Постійне споживче ставлення.
Коли мама приходить до нас, Леся вважає, що вона обов’язково має принести сумку продуктів та ще й грошей залишити, адже у нас маленька дитина
Мені соромно перед мамою за таку її поведінку, адже мама й так багато зробила для нас.
Мама має подругу, яка 10 років тому вийшла другий заміж і тепер живе за кордоном. Багато разів вона запрошувала маму приїхати в гості, але щоразу щось заважало: то тато хворів і потрібні були гроші на лікування, то моє весілля, кредит за квартиру (щоб купити дві однокімнатні, треба було додавати, і мама взяла кредит).
Зараз вона працює на двох роботах, накопичила трохи грошей собі на ремонт квартири, і трохи відкласти на майбутнє, бо на одну пенсію у нашій країні важко жити.
А нещодавно подруга знову її запросила у гості, навіть політ сплатити вирішила, аби тільки мама приїхала побачитись.
Дізнавшись про це, Леся так образилася, що мама вирішила витратити гроші на поїздку, коли ми чекаємо на другу дитину, що навіть їй це висловила.
Я пояснив їй, що мама і так багато для нас зробила, а ми дорослі люди і повинні тепер дбати про своїх дітей самі. До речі, другої дитини я категорично не хотів, поки й на одну заробити без маминої допомоги не виходить, та й квартира маленька, але дружина наполягла.
Я підозрюю, що їй просто не хочеться виходити на роботу, адже декрет закінчується. Вона надіялася і цього разу на допомогу мами і ні про що не переймається.
Зараз у нас із дружиною великий скандал, я наполіг, щоб мама поїхала до подруги, і з часу її від’їзду дружина зі мною не розмовляє, один раз навіть почув, як вона каже синові: «тато поганий, він нас не любить».
Як після цього жити із нею далі? Якби вона не була вагітною, напевно, розлучився, але зараз це просто неможливо.
