Сучасний світ дуже сильно змінив поняття глави сім’ї та місце жінки у суспільстві. Жінки будують кар’єру і зовсім не думають про борщі та прання. Ліда була з тих, хто начебто розуміє, що варто було б мати сім’ю та дитину, але дуже любила свою роботу.
З такими запитами знайти чоловіка, який нормально ставився до її прагнень, було складно. Та й не кожен чоловік готовий миритися з тим, що дружина заробляє в рази більше за нього. Костя виявився із тих, хто не рвався робити кар’єру. До 30 років він обіймав низову посаду і його це не бентежило.
Він із задоволенням готував, легко міг прибрати в квартирі без зайвих слів. Ліда одразу розкусила свого хлопця, а ще в нього є колишня дружина та дитина. Попри все його сидіння на одному місці і призвело до розлучення.
На дитину треба багато грошей, а робота Кості ледве забезпечувала його. З Костею Ліді було тепло та затишно. Він переїхав до квартири дівчини. Їм було добре разом, але не поспішав робити пропозицію.
-Костику, тобі зі мною погано? – якось увечері запитала Ліда за смачною вечерею, приготовлену коханим.
-Ти чого? Ти найкраще, що маю.
-А чому ти не робиш мені пропозицію? – Ліда хотіла зрозуміти яке майбутнє на них чекає. Це було більше пов’язано з тим, що розуміла, що час народити дитину.
-Розумієш, я не можу тобі зробити пропозицію. Після весілля ти напевно захочеш народити дитину, але я не зможу вас утримувати. Моя зарплата не така велика, щоб утримувати сім’ю, – з виною у голосі сказав Костя. – Я і з матір’ю мого сина через це розлучився.
-Костю, я добре заробляю. Маю трохи грошей. Якщо ти готовий допомагати з дитиною, то не буде проблем. Мама моя теж допоможе з дитиною.
-Лідо, тільки будь ласка, не поміняй рішення після весілля. Хорошим це не скінчиться.
-Тільки і ти не намагайся закрити мене вдома, – посміхнулася Ліда.
Ліда з Костиком одружилися та були щасливі. Щоб не було фінансових проблем, вони уклали шлюбний договір, який гарантував безпеку майна Ліди від родичів Кості. Тим більше жили вони у квартирі Ліди, та й машина теж була її. За півроку дівчина дізналася, що при надії. Усі були щасливі.
Ліда не сказати що горіла материнством, але це було свідоме рішення. Мама Ліди, яка вже зневірилася видати доньку заміж і тим паче побавити онуків. Костя був радий. Тільки ось не рада була його колишня дружина, бо розуміла, що нова дитина у колишнього – зменшення аліментів на її сина.
Вони й так скромні. Ліда посиділа з сином рік, а потім у декрет пішов Костя. Точніше Костя звільнився з роботи і зайнявся фрілансом. Тим більше, теща допомагала з онуком дуже активно. Більша частина зарплати Кості йшла на старшу дитину. Ліда заробляла достатньо.
Якщо ж врахувати, що побут і сина взяв на себе чоловік, то можна було продовжити займатися кар’єрою. Старшій дитині Костя теж приділяв час, але у вихідні, коли дружина була вдома і із задоволенням займалася сином. Була і ще одна людина, яка претендувала на доходи Кістки – мати.
Вона не менша за колишню дружину Кості була проти другого шлюбу сина, а коли дізналася, що син у “няньках”, то взагалі з’їхала з котушок. Поки син жив з нею, вона скинула на нього більшу частину домашніх справ і посилено тиснула на те, що чоловік повинен заробляти більше і допомагати матері.
Не кажучи вже про те, що він живе з нею і сидить на її шиї. Після переїзду до дружини з “шиї” матері він зліз, але до грошей сина мама втратила доступ. До цього Костя віддавав частину зарплати синові на аліменти, решта по суті потрапляла у повне розпорядження матері.
Він залишав собі гроші на проїзд та дрібні витрати. Після переїзду до Ліди грошовий потік у бік матері значно зменшився. І справа не в тому, що мати останню скоринку хліба доїдала. Пенсії було достатньо, не говорячи вже про те, що було багато пільг.
Та й на ліки не витрачалася, як багато пенсіонерок, бо здоров’я було відмінне. От і вийшло, що між колишньою дружиною та мамою Кості склався незадоволений тандем. Кожна з них давила на Костю, що він повісив на шию Ліду та дитину.
І ось настало літо і Ліда відправила маму із сином до санаторію на морському узбережжі, зміцнити здоров’я перед дитячим садком. І якби це було тижнів на два, то напевно нічого не було б, але вона відправила їх на півтора місяці. Та й їм із Костею не завадило б побути вдвох, тому вони поїхали теж у відпустку.
І ось коли Ліда повернулася з чоловіком додому, до них заявилася в гості свекруха. Ліда приготувала чай, зробила бутерброди до чаю та дістала цукерки. Свекруха довго ходила навколо, але в якийсь момент зрозуміла, що ні син, ні невістка не горять бажанням питати про причину приїзду.
-Я ось чого приїхала. Мені лікар на морі рекомендував відпочити. Я вже обрала готель та рейс. Мені гроші на поїздку потрібні. Я по них приїхала.
-Мамо, а в мене грошей немає. Я ж у відпустці був, нічого не заробляв. Мені ще гроші сину переслати треба, – спантеличено сказав Костя.
-Тобі мені не соромно таке говорити? Тещу у відпустку відправив, самі морями роз’їжджаєте, а на матір грошей немає?
-Вибачте, мені треба дещо зробити, – Ліда встала з-за столу і вийшла з кухні.
Це питання її не стосувалося. У грошові відносини чоловіка з його родичами вона не лізла. Ліда чудово розуміла, що свекруха вимагатиме у сина грошей. І в цьому вона не братиме участі, бо після сина вона перейде на неї.
Ліда не горіла бажанням спонсорувати свекруху. Занадто складні стосунки між жінками. Коли Костя зайшов до спальні, його обличчя було не дуже радісним.
-Лідо, мені гроші потрібні.
-Навіщо? – Жінка відірвала свій погляд від монітора. – Щось сталося?
-Мама хоче з’їздити на море.
-Дай їй грошей, – меланхолійно сказала Ліда.
-У мене немає.
-Ну значить море скасовується, – спокійно сказала Ліда.
-Але ж твоя мама поїхала на море, – нервові нотки з’явилися у голосі Кості.
-З нашим сином як нянька, – Ліда вже напружилася.
-Але це моя мама, – жалісно сказав Костя. – Вона теж хоче, а в нас є гроші.
-У нас є, але на відпочинок твоєї мами я не витрачатиму їх. Ми здається планували восени взяти для сина квартиру.
-Але це не чесно виходить, – обурився чоловік.
-Гроші на відпочинок мами із сином заробила я.
-Ти їх заробила, бо я з сином сиджу, – несподівано ляпнув Костя.
Ліда підняла брову від подиву.
-Ти здається щось забув. Ми домовлялися спочатку. Я не лізу до твоїх заробітків, а ти даєш мені можливість заробляти. І судячи з усього, ти забув, що моя мама щодня приїжджає до нас, щоб дати тобі час займатися своїми справами. У тому числі й заробляти. Зі своєї зарплати ти мені нічого не даєш.
То чому я маю давати твоїй матері на відпустку? Вона сиділа зі своїм онуком, щоб давати тобі можливість працювати? – Ліда розуміла, що говорить не найприємніші слова, але чоловік сам почав. – Костю, не треба робити того, що може сильно вплинути на наше спокійне життя. Будь ласка.
Костя вийшов із кімнати. Дружина має рацію. Його мама нічого не зробила для того, щоб їхній добробут покращився. Він і сам живе за рахунок дружини, та й теща купу часу витрачає на онука. І у відпустку вони поїхали без сина, якого забрала на відпочинок бабуся.
Його ж мати навіть на кілька годин не брала їхнього сина до себе. Загалом, зібравшись з думками, він поговорив з матір’ю і сказав, що грошей на її поїздку у них немає. Вони витратили багато, а про плани на великі витрати треба повідомляти заздалегідь. Свекруха замовкла, але образу зачаїла.
У жовтні Ліда оформила іпотеку на квартиру синові. За розрахунками Ліди ця покупка не сильно позначиться на їхньому повсякденному житті. Тим більше, на початковий внесок вона назбирала за той час, що працювала після виходу з декрету. Про покупку знала лише мама Ліди.
Квартиру купили в новобудові з ремонтом від забудовника, тому щойно оформили документи, завезли мінімальні меблі та необхідну техніку, то відразу виставили оголошення про здачу в оренду. Самим поки що не потрібна, а так можна трохи заощадити на платежах.
Час минав. Єгорка пішов у садок, тому у Кості з’явилося більше часу, а у вихідні мати Ліди забирала онука до себе. Мама Кості зацікавленості щодо молодшого онука не проявляла, у неї виявився підвищений інтерес до старшого.
Спокійне життя закінчилося, коли на новий рік Костя подарував старшому синові подарунок дешевше, ніж минулого року, а Ліда сину купила досить дорогий подарунок і по дурниці опублікувала у соцмережі новорічну фотографію ялинки, під якою було розпаковано подарунок.
Дзвінок від колишньої пролунав рівно за півтори години і влаштувала вона скандал, що він принижує сина, адже хлопчик уже дорослий і може зрозуміти, що тато іншій дитині дарує подарунки дорожче. Вона так голосно кричала, що навіть Ліда почула крики, хоча сиділа на іншому кінці кімнати.
Костя намагався виправдатись тим, що цей подарунок передусім від Ліди, бо він і так усі гроші віддає їй на сина та допомагає матері, а та кричала, що він дружиною прикривається і скнарить грошей на старшого сина і якщо він не перестане економити на синові, то поплатиться.
Тут Костя не витримав і ляпнув, що дорогих подарунків не буде, бо мають іпотеку й важливіші витрати. Обличчя Ліди змінилося. На ньому відбився жах і навіть Костя зрозумів, що ляпнув зайве, адже колишня вчепилася в нього кам’яною хваткою.
У результаті під пильним поглядом дружини він і розповів, що купили двокімнатну квартиру для молодшого сина. Квартира здається в оренду, яка частково погашає платіж. Костя припустився помилки і весь розмах трагедії він відчув через деякий час.
Пройшло буквально кілька днів як мати покликала сина допомогти їй із домашніми справами, кран поміняти, дверцята шафи підправити. Тож Костя поїхав до матері найближчими вихідними. Повернувся він чорніший за хмару.
-Костю, що трапилося?
-Мама з колишньою змовилися. Вимагають щоб колишня із сином переїхали з квартири її батька їй у квартиру, яку для Єгорки купили. Погрожують, що якщо не зроблю так, то подадуть обидві на аліменти.
-І що ти робитимеш? – тихо запитала Ліда.
-Дістали! – несподівано голосно сказав Костя і вдарив кулаком по столу. – Я ж для сина все робив. Оплачував усі його гуртки, одяг, давав грошей, скільки потрібно. І матері завжди помагав. Грошей давав і на ліки, і на обновки і так, якщо що потрібно.
Я ж на вас із Єгоркою жодної копійки зі своїх грошей не витратив. Я їм так і сказав, що якщо подадуть до суду, то платитиму рівно стільки, скільки присудять і не копійкою більше. А знаєш, що мені мати у відповідь сказала? Що я тобою прикриваюсь, а сам великі гроші заробляю. На її думку, жінка не може стільки заробляти.
-Ти впевнений, що зможеш саме так вчинити з ними?
-З мамою точно! – суворо сказав Костя. – А сина я не кину. Платитиму суворо, що суд призначить. Якщо колишня не даватиме нормально спілкуватися із сином, то це одне, а от якщо не заважатиме, то продовжу купувати потрібне. Йому скоро до школи. Там багато купувати доведеться.
-Ну дивись. Може, передумають.
Костя відмахнувся і мав рацію. До суду мати і колишня все ж таки подали, що остаточно роздратувало Костю. Самі напросилися, як кажуть. Тільки коли Костя надав офіційні документи про доходи своїх і доходи дружини, то жінкам стало не до сміху.
Матері взагалі відмовили у виплатах, бо її офіційний дохід був хорошим, захворювань, які потребували дорогого лікування, не було, а колишня на сина одержала законну чверть. Після суду свекруха намагалася тиснути на сина, що він повинен їй допомагати, але не допомагало.
Костя сказав, що він попереджав про такий результат. Від допомоги з домашніми справами він не відмовляється, але грошей від нього не варто чекати, крім критичних моментів. Колишня теж вирішила побризкати отрутою і відразу після рішення суду не відпустила сина до батька.
Але тут довелося нагадати, що він може встановити спілкування через суд, а якщо тій заманеться налаштовувати сина проти нього та молодшого брата, то підтримка теж обмежиться призначеними аліментами. Враховуючи, що він працює як самозайнятий, то й офіційний дохід може стати ще меншим.
І звичайно ж у всьому виявилася винна Ліда та її дитина. Костя зробив свої висновки та трохи переоцінив фінансові взаємини між зацікавленими людьми. Кожен сам вирішує, як будуються фінансові взаємини між чоловіком і дружиною, але коли в це лізуть інші, то все може обернутися несподівано…
