Ми з Ніною розлучилися три роки тому. Коли колишня дружина подала на аліменти, я розумів, що повинен підтримувати її і сина, тож і до цього дня даю грошей навіть більше, ніж повинен. Проблема в тому, що вся моя зарплата опиняється в гаманці у колишньої дружини.
Коли ми розлучалися, я був згоден на всі умови, не відмовлявся платити аліменти. Я люблю свого сина і буду про нього піклуватися, але колишня переходить всі межі. Незважаючи на те, що я плачу і аліменти, і понад них даю кошти на гуртки і одяг, Ніна каже, що це нормально, так і має бути.
А сама вона, хоч і вийшла з декрету давно, ніяк не може влаштуватися на роботу. А я думаю, що вона роботу і не шукає. Навіщо їй напружуватися, коли я забезпечую і її, і сина?
Звичайно, у Ніни є підробіток на півставки, а потім вона займається домашніми справами і сином. Записала Микиту на карате, додаткові заняття з англійської мови та на плавання.
Вона, звичайно, молодець, але за все це плачу я. Нещодавно Ніна найняла репетитора для Микити. Тільки я ніяк не можу зрозуміти, навіщо дитині в 4-му класі репетитор з математики?
Записувати на гуртки дитину чи ні, Ніна зі мною не радиться. Вона все робить так, як вважає за потрібне. Так, дитині треба розвиватися, але Ніна впевнена, що за все повинен платити я.
Я плачу за екскурсії, за одяг, подарував ось недавно телефон. Не хочу ні в чому обмежувати сина, але крім нього у мене є ще кредит на машину і особисті витрати. Я розумію, що зараз все коштує дорого, але дружина могла б хоч трохи мені допомогти. А вона мені заявляє, що виховує сина, замість того щоб влаштовувати своє особисте життя.
Так вічно тривати не може. Інші чоловіки платять тільки аліменти і взагалі ніяк не беруть участь в житті дітей. Так, я їй зрадив, і ми відразу розлучилися, я відчуваю провину. Але я так не можу і прошу Ніну взятися за розум, знайти постійну роботу, щоб вона могла подбати про себе і про сина. Тому що у мене складається таке відчуття, що я зовсім не розлучився, просто живемо окремо.
