Ася була щаслива. Вона мчала додому на крилах кохання. Федір зробив їй пропозицію. По дорозі вона вже написала повідомлення дядькові Сашку, а мамі хотіла сказати особисто.
З Федором вони зустрічалися вже більше року. Познайомилися на роботі. Ася там працювала після коледжу вже кілька років, а Федір влаштувався після того, як закінчив інститут у Києві. І якщо чесно, вона дуже здивувалася, чому він не залишився в столиці.
У самої Асі в Києві жив дядько Сашко, мамин молодший брат. Він поїхав туди ще до появи племінниці, навчався в інституті і зробив все, щоб там залишитися. Двічі був одружений, але в підсумку вирішив, що раз дітей у нього не може бути, то не варто зациклюватися на сім’ї, а жити для себе.
А заразом балувати єдину племінницю, що сильно дратувало матір дівчинки.
-Мамо, Федір зробив мені пропозицію. – Увірвалася в квартиру Ася. – Ми одружимося!
-Як же це чудово! – Зраділа жінка. – Нарешті зробив.
Марія Миколаївна зраділа. Вона ростила Асю одна, як тільки розлучилася з чоловіком, який після народження дочки розкрився в повній мірі.
Виявилося, що він не тільки любитель міцного, також міг і образити дружину руками. Пішла вона від чоловіка в батьківську квартиру, яку здавали, щоб Сашко міг вчитися.
Сашко залишився перед складним вибором. Кинути навчання і поїхати додому або шукати роботу, щоб доучитися. Молодший брат вирішив зціпити зуби і не залишати навчання. На сестру він не злився, навпаки підтримував, навіть підкидав грошей у міру можливостей.
Ось так і жили: Марія виховувала дочку, а її брат робив кар’єру в Києві.
Ася була дуже хорошою дівчинкою. Добре вчилася. Хоча дядько Саша вмовляв її вступити до ВНЗ у Києві, але вона вирішила, що не може залишити матір одну, та й сидіти на шиї у матері не хотіла.
А у мами робота не дуже грошова. Хоча Сашко підкидав грошей, але Марія вважала, що брат не зобов’язаний утримувати їх.
І ось Ася виходить заміж. Наречений дочки Марії подобався. Приємний молодий чоловік з хорошої сім’ї.
А ось в родині Федора не так радісно прийняли Асю. Під час святкового обіду, на якому Федір представив родині наречену, його мати влаштувала дівчині такий допит, немов вона якась злочинниця.
-А чому ви живете з мамою? Де ваш батько? – На обличчі Ангеліни Василівни читалося презирство, хоча вона його намагалася приховати.
-Мама розлучилася з татом, коли я була маленька.
-Мила, ви ж розумієте, щоб бути хорошою дружиною, потрібно мати перед очима приклад повноцінної сім’ї.
Дружина повинна вміти доглядати за чоловіком. А звідки у вас така навичка, якщо ви не знаєте, як жити в такій сім’ї? – Жінка говорила це з натягнутою посмішкою.
Ася від слів жінки хотіла підскочити і втекти від цих людей. Мати Федора викликала у неї огиду. Вона заспокоювала себе тим, що їй жити не з нею, а з Федором. А з ним вони говорили про те, що потрібно купити свою квартиру.
-Ми будемо жити так, як самі вирішимо. – Тихо сказала Ася. Федір, на диво, не втручався в розмову.
-А жити де будете? Мені в моїй квартирі чужі люди не потрібні.
-Ми квартиру в іпотеку візьмемо.
-Сама без кута, а на мого сина хочеш повісити такий хомут? – Обурилася жінка.
-Але я теж працюю? – Тут Ася вже не змогла мовчати і обурилася.
-Та що ти там працюєш. – Зневажливо сказала жінка. – Копійки рахуєш, як твоя мати. Не пара ти моєму синові! Не пара! Він вищу освіту має, в Києві навчався. А ти …! – Гордо піднявши голову і зарозуміло дивлячись на Асю, сказала жінка.
-Мені напевно варто піти. – Ася зібрала волю в кулак і встала. – Проводиш мене? – Вона перевела погляд на Федора.
Федір поспішив встати і провести Асю. Він провів її до вулиці, посадив на автобус і пішов додому, залишивши на самоті після такого не «теплого» прийому.
Ася серйозно замислилася, що така свекруха може сильно попити кров після весілля. Мама колись розповідала про свою свекруху, що та теж їй життя зіпсувала і поки вона була заміжня, і вже після розлучення.
І найголовніше її бентежило, що Федір, сидячи за столом, не дуже її захищав. Вона дуже його любила, але мама завжди говорила їй, що чоловік повинен захищати свою жінку від усіх.
Поки вона їхала додому, то думала про те, як же зробити так, щоб мама Федора перестала до неї так ставитися. Їй дуже не хотілося, щоб відносини між ними були напруженими.
А вдома на неї чекав дядько Саша, він приїхав у гості. Для цього йому було достатньо сісти в машину і приїхати. Адже нічого його вдома не тримало.
-Аська, ти чого така, як у воду опущена? – Дядько Сашко вийшов з кухні, коли вона відкрила двері.
-Та так. Свекрусі я майбутній не сподобалася. – Ася зняла куртку і повісила.
-Так. Одягайся назад. Поїхали десь посидимо, поговоримо. А то знаю я твою матір, зараз бурчати почне. Я все одно до тебе приїхав, поговорити хотів.
-А де взагалі вона?
-Та до Нінки чомусь пішла. – Він говорив про мамину стару подругу. – Пішли поїмо чогось смачного.
Насправді мати Асі пішла до подруги не просто так. Сашко їй розповів, що хворий і йому залишилося зовсім небагато. Розповів про свої плани, що дуже скоро йому буде зовсім погано. Він хоче повернутися сюди і попросив сестру доглянути за ним.
А на Асю у нього були свої плани. Ось і пішла Марія до подруги, ділитися своїм горем. Тому що Асі говорити не хотіли.
-Ну можна. А то я в гостях толком не поїла. – Посміхнулася племінниця.
Дядько повів племінницю в ресторан.
-Так що сталося? – Вгамувавши перший голод, Ася все ж вирішила дізнатися, що хотів дядько.
-Ну ти ж заміж зібралася. І чого вам, молодим, тут сидіти? Ти ж знаєш, у мене в Києві дві квартири. Я ось подумав, давайте ви переїдете в одну з них після весілля. У трикімнатну.
-А ти? – Здивувалася Ася.
-У нас контора тут офіс відкриває. Я свою однокімнатну здам і сюди переберуся цей самий офіс відкривати. Ти кімнату звільниш, а я до сестрички під крило. Може, відгодує мене домашніми борщами. – Весело говорив дядько Сашко.
І тут Ася помітила, що він схуд, не дуже помітно, але схуд.
– Заразом і від свекрухи подалі будеш.
-Дядьку Сашко, ти серйозно? – Здивувалася Ася.
-Так. Я вже там своєму начальству шепнув, що у мене є перспективна племінниця з пристойним нареченим. Вони готові вас розглянути в якості своїх співробітників. – Дядько Сашко був як завжди передбачливий.
-Ого. Це ж здорово. І мама одна не залишиться. – Ася давно думала про те, що варто розглянути Київ як місце проживання, але зупиняла мама, яку вона не хотіла залишати одну.
-Ну ось. Так що все буде чудово.
У ресторані вони просиділи досить довго. Дядько Сашко розповідав про те, які перспективи чекають на неї в столиці.
Увечері подзвонив Федір.
-Ти вже собі “папіка” знайшла? – Замість привітання зло випалив молодий чоловік.
– Мама була права, ти шукаєш собі того, на чию шию можна залізти!
-Федоре, ти що? – Ася була шокована словами молодого чоловіка. – Це мій дядько Сашко, він по роботі сюди приїхав.
-Ага, дядько Сашко. Ніколи не приїжджав, а тут приїхав. – Не заспокоювався Федір.
-Він працює в Києві. Немає часу йому до нас їздити. Якщо не віриш, приїжджай, познайомлю. Він і сам з тобою познайомитися хотів.
-Ага, розбігся. – Федір скинув дзвінок.
Ася опинилася в повній розгубленості. Що це взагалі було? Вона вийшла зі своєї кімнати. Мама на кухні готувала вечерю. Сашко сидів за столом і пив чай.
-Асю, ти чого? – Мати подивилася на дочку, яка з’явилася в дверному отворі з телефоном в руках.
-Федір вирішив, що дядько Сашко мій “папік”. Подзвонив і скандал мені влаштував.
-Ось дурень. – Тільки й сказав Сашко. – Асю, тобі такий потрібен?
-Дядьку Сашко, ну ти що? Я ж його люблю.
-Сашко, не лізь. Розберуться. – Остудила всім запал Марія.
-Розберуться, але це теж не справа. – Пробурмотів Сашко.
Ася через якийсь час спробувала додзвонитися до Федора, але він не брав трубку. Залізла в соц.мережу, щоб йому написати. Хотіла надіслати йому свої дитячі фото з дядьком Сашком, але там вона виявилася заблокована. Дівчина вирішила поговорити з молодим чоловіком на роботі.
Тільки й там поговорити не вийшло. Він відмахувався від неї, що йому ніколи. Тільки після роботи вона змогла підловити його на виході.
-Федоре, що відбувається? Ти серйозно думаєш, що у мене інший? Це правда мій дядько. – Ася дивилася на молодого чоловіка і не розуміла, що відбувається.
-Асю, мама права, ти мені не підходиш. – Федір говорив, відводячи очі. – Ми не зможемо з тобою жити. Ти не вмієш обслуговувати чоловіка, тому що у тебе немає прикладу перед очима. А вчити тебе мама не буде, їй інших справ вистачає. Та й жити нам ніде. До твоєї матері я не піду, а у мене тобі місця немає. Мама проти.
-Але ми квартиру хотіли орендувати, а потім свою купити.
-Не хочу я в кабалу лізти. Мені потрібна гідна дружина. – Відрізав Федір.
-Ти ж вважав, що я гідна. – Тихо сказала Ася. В її душі творилося таке, що хотілося кричати. Накричати на Федора, щоб він схаменувся.
-Мама мені відкрила очі. Вибач. – Він відвернувся від Асі і пішов геть.
Додому дівчина їхала на ватних ногах. У голові не вкладалося, що через те, що вона росла в неповній родині, то вона не гідна вийти заміж за кохану людину.
Через тиждень дядько Сашко знову сидів на кухні в квартирі сестри.
-Аська, ти це, давай не закопуй себе. – Дядько дивився на племінницю, яка за тиждень стала схожа на тінь.
– Звільняйся з роботи і переїжджай до мене. Я поки ще працюю, то якраз допоможу тобі освоїтися на місці. Тільки поживеш у мене в квартирі, а то трикімнатна ще здається.
-А можна я в твоїй залишуся? – Тихо запитала Ася. – Не потрібна мені велика квартира. Що я там одна робитиму?
-Так, будь ласка. Залишайся в моїй. Вона від офісу недалеко. – Сашко посміхнувся. – Пиши заяву, відпрацюй свої два тижні і до мене.
-Так буде краще. – Тільки й сказала мама.
Ася збирала свої речі. Це її останній робочий день. Думки про переїзд дуже її підбадьорювали. Вона думала про те, що може такі зміни і на краще. Їй залишився один навчальний рік. І там, в Києві у неї буде нове життя.
-Не треба було звільнятися через те, що ми розлучилися. – Федір несподівано з’явився перед робочим столом Асі.
-А я не через тебе. Я переїжджаю. – Спокійно сказала Ася. Всередині все ще була біль від зради, але вона навчилася з нею справлятися.
– Дядько Сашко хотів нам на весілля подарувати переїзд до Києва. Вже про роботу для нас домовився. Свою квартиру нам віддати хотів, тому що сам сюди переїжджає. Але ти ж вважав, що я не гідна тебе, тому я переїжджаю одна.
Ти за мене не переживай. У мене все буде добре на новому місці. – Посміхаючись, сказала Ася.
– А ти шукай собі гідну з повноцінної сім’ї, яка знає, як доглядати за чоловіком.
-Ась, ти мене не так зрозуміла. – Федір зрозумів, що вона виявилася не такою простою, як він і його мама вважали.
-Можливо. Але це все, це кінець. У кожного з нас нове життя і своя дорога. – Дівчина посміхнулася йому востаннє. – Іди працювати. Це мій робочий день закінчився, а не твій.
Федір розвернувся і пішов геть з кабінету. Так, ось так життя може несподівано повернутися до нас іншою стороною. Показати інший шлях або завести в глухий кут.
Федір відчував, що він зайшов у глухий кут, а Асі відкрилася нова дорога.
Дядько Сашко під пильним наглядом сестри прожив трохи довше, ніж прогнозували лікарі. Племінниці він залишив всю свою нерухомість у Києві, а на сестру переписав свою частку в батьківській квартирі. Хоча її через якийсь час продали, щоб Марія змогла поїхати до дочки і допомагати їй з дитиною, яку вона народила від коханого чоловіка, з яким познайомилася незабаром після переїзду.
А Федір так і живе з мамою і шукає ту саму, яка буде гідна і зможе правильно за ним доглядати.
Кожному своє…
Спеціально для сайту Stories
