Мама і вітчим вже на пенсії. Їй 65, а йому 72. Зрозуміло, що йому важко вже ходити, мама за ним доглядає.
Вони жили душа в душу, завжди радилися одне з одним, ніколи не було у них ніяких розбіжностей. До недавніх пір. Він прийняв маму з двома маленькими дітьми 30 років тому, за що ми йому дуже вдячні.
Зараз ми з сестрою вже виросли, у нас свої сім’ї. З вітчимом ми прожили півжиття, і він замінив нам батька. До слова, у нього теж є син від першого шлюбу, наш одноліток. З тих пір, як вітчим розлучився з першою дружиною, з сином він не перетинався.
Минулого тижня мама прийшла до мене сама не своя, розгублена, сумна. Ми сіли пити чай, вона довго мовчала, і тільки коли Коля пішов з дитиною на прогулянку, мама заговорила неохоче.
Видно було, що їй це неприємно, але іншого вибору не було. Вона запитала мене, чи зможу я її прийняти до себе, якщо раптом щось трапиться.
Спочатку я подумала, що вона хоче розлучитися. Виявилося, що чоловік вручив їй документи, чи то дарчу, чи то заповіт, і приголомшив своїм рішенням. Будинок, в якому вона жила, наводила чистоту і затишок всі ці роки для нього, більше не її будинок. Чоловік вибачився і сказав, що квартиру він віддає своєму синові.
Звичайно, без даху над головою мама не залишиться. Я її з радістю прийму, до того ж місця всім вистачить у нашому домі. Я і сестра маму дуже любимо, ні за що не залишимо напризволяще.
Тільки мама вважає, що її зрадили. Справа не в квартирі, справа в чоловіку, який все зробив потай від неї. Чоловік, з яким вона жила, кого любила, виявився зрадником.
Я теж вважала цю квартиру рідною домівкою. Все-таки дитинство і юність там провела. У мене і в думках не було, що вітчим згадає про свого сина.
Що це за людина, де він зараз? Може, він не потребує ні в чому і йому не потрібна ця однушка. А вітчим завжди вважав нас рідними дітьми.
Ось як буває. Молодша сестра, коли дізналася цю новину, втратила дар мови. Але потім взяла себе в руки і почала переконувати маму затягати вітчима по судах.
Не знаю, як правильно чинити в такій ситуації, але маму дуже шкода. Прикро, що вона витратила свою молодість на невдячного брехуна.
