Родинні історії

Мати подзвонила і оголосила, що переїжджає до мене, тому що свою квартиру вона продала, а гроші витратила

Ми жили в трикімнатній квартирі, а одну кімнату мама почала здавати в оренду. Квартиранти надовго тут не затримувалися, бо вдома у нас було брудно. Я в своїй кімнаті завжди намагалася підтримувати чистоту, але у всій квартирі я не могла ні на що вплинути.

Моя мама звинувачувала мене у всіх своїх бідах. Через мене, виявляється, вона не ходила на роботу, моє народження перекреслило її кар’єру раз і назавжди, і взагалі я завжди наводжу безлад в будинку.

Ми не особливо ладнали, я намагалася не звертати увагу на її звинувачення, але спілкуватися нормально ми не могли. Я пішла з дому в 16 років. Спочатку жила у друзів, потім знайшла роботу і почала знімати житло.

Хоч ми і жили окремо, я все одно намагалася допомагати мамі. Вона накопичила борги за квартиру, хоч і здавала її. Я двічі брала кредит, щоб погасити заборгованість. Я просила, щоб вона оплачувала комунальні послуги, але мама весь час тільки обіцяла і продовжувала збирати борги.

У 23 роки я познайомилася з хлопцем, ми зустрічалися з ним трохи більше півроку. Коли виявилося, що я чекаю дитину, хлопець пропав.

Я розгубилася і не знала, що мені робити. Сама я б не потягнула дитину і зйомну квартиру. Подзвонила мамі, а та, на мій подив, сказала, щоб я переїжджала до неї.

Мені здавалося, що мама змінилася, що тепер у нас все налагодиться. Перші два місяці все було ідеально. Ми іноді навіть розмовляли, чаювали. До народження дитини я намагалася відмити квартиру, але мама не намагалася допомогти, їй було все одно. Але я думала тільки про те, що мені є де жити.

Я продовжувала ходити на роботу, а мама іноді сама купувала продукти і навіть оплатила комунальні. А потім виявилося, що вона живе в кредит і розраховує на те, що я все погашу.

Потім народилася дитина і все стало ще гірше. Мама знову здавала кімнату, а потім ще й собаку завела. У цьому дурдомі у мене кілька разів пропадали гроші. На кухні постійно сиділи якісь мамині знайомі, коли я хотіла розігріти їжу. Я зрозуміла, що мама не зміниться, зібрала свої речі і поїхала з дитиною до подруги.

Я знайшла хорошу роботу, знову зняла житло. Збираюся взяти квартиру в іпотеку. Дочка підросла, їй вже 7 років. За ці 7 років мама жодного разу не поцікавилася, як у нас справи.

А тиждень тому вона зателефонувала зі звинуваченнями, мовляв, я не допомагаю рідній матері. Вона не дуже добре себе почувала, грошей у неї немає. А квартиру мама продала 5 років тому і переїхала в однушку.

Природно, всі гроші вона витратила і чекає допомоги від мене. Іноді мені не хочеться про неї думати зовсім, але я сама мама і розумію, що ми рідні люди.

Вам також має сподобатись...