Моя мама – приватний підприємець, вона займається бізнесом. Скільки себе пам’ятаю, вона завжди говорила з кимось по телефону і вирішувала якісь питання. Коли я була маленькою, зі мною часто сиділа няня, доки мами не було вдома.
Я росла без батька: серйозна недуга забрала його ще до мого народження. Так сказала мені мама, коли я вперше свідомо спитала, де ж мій тато. Я не могла зрозуміти, чому в інших дітей є татусі, а у мене ні. Мамина відповідь мене дуже засмутила, і мені не залишалося більше нічого іншого, крім як повірити їй.
Коли мені було 14 років, у мами з’явився залицяльник. Він був значно молодший за мою матір, і я не розуміла, що між ними відбувається. На роль тата він мені не годився. Але це не було потрібно ні мені, ні йому, ні моїй мамі.
Якийсь час я злилася на матір, думала, що вона зрадила пам’ять тата. Раз я навіть влаштувала їй скандал з цього приводу. Тоді мама взяла мене за руку і сказала: «Дівчинко моя, твій батько завжди хотів, щоб ми були щасливі. Якщо я проживу залишок свого життя на самоті, чи зможу я знайти те саме щастя?»
Тоді я усвідомила, що мати має повне право на нові стосунки. Я стала простіше ставитися до маминого хлопця. Щоправда, за кілька місяців він зник. Згодом з’явився новий, а потім ще один… Я щиро не розуміла, чим у розумінні мами було щастя. Але з нею більше не говорила на цю тему. Тепер я все зрозуміла.
Пазл склався, коли в мої двері постукав охайно, але скромно одягнений чоловік. На вигляд йому було близько 50 років. Він назвався: «Мене звуть Андрій Пархоменко. Вибач, що не зміг прийти раніше. Я твій тато».
Важко передати словами, як сильно я була шокована. Я все життя росла без батька і була впевнена, що його немає в живих. Інша на моєму місці, можливо, покрутила б пальцем біля скроні і вигнала нахабного незнайомця. Але чомусь я вирішила вислухати цього чоловіка.
Він у найменших подробицях розповів про те, що зробила моя мати. На зорі їхніх стосунків мій батько разом із своїм другом стали співзасновниками однієї компанії. Проте мама зрадила йому з тим самим другом. Коли він дізнався про все, то захотів позбавити його прав на компанію. Але моя мама передбачила це і вигадала свій план.
На той час вона вже була вагітна і вирішила шантажувати батька. Сказала, що якщо він не зникне з її життя і не відмовиться від бізнесу добровільно, мама зробить усе, щоб я виросла, у ненависті до нього. Якщо ж він зробить усе, як вона хоче, вона дасть можливість хоча б спостерігати за тим, як я росту.
Тато показав мені цілу папку з моїми дитячими фотокартками, мій перший молочний зуб, дбайливо схований у маленьку скриньку. Я не вірила своїм очам. Папа відмовився від усього, що було у його житті.
А моя мати просто всіх обдурила. Обкрутила татового друга, стала його бізнес-партнером, а потім прибрала до рук всю компанію. Змінювала чоловіків як рукавички. Згадую, що до 14 років я просто не знала про їхнє існування. А потім мати вирішила, що вже можна не ховатися.
25 років я думала, що мого батька немає в живих. Але тепер я бачу його перед собою, такого справжнього та простого. Він розповідав про своє життя після розлучення з мамою, і я просто плакала. Я така рада, що батько наважився нарешті розповісти мені всю правду. Знаю, що йому було нелегко, боявся. Але я вже не маленька дівчинка і тепер зможу постояти і за себе, і за свого тата!
