Коли чоловік привів мене знайомитися з його батьками, своїй майбутній свекрусі я відразу не сподобалася. Аж надто я була простенькою, за її словами. Та й достатку в моїй родині не було ніколи.
Тому ми планували тихе весілля, але в мене, якщо чесно, навіть на сукню грошей не було. Батько мого чоловіка якось одразу мене полюбив. Незадовго до урочистості він покликав мене до себе і потай дав мені гроші на сукню.
Він же і влаштував нам свято. Свекор любив повторювати, що головне, щоб я була хорошою дружиною його синові. І я була. Зі свекрухою стосунки у нас так і не налагодилися.
Хоч би як я намагалася бути хорошою невісткою, її мої спроби не вражали. Навіть коли я сама почала пристойно заробляти, я, як і раніше, залишалася для неї простачкою з села, а свекор у мені душі не чаяв.
Коли у нас з’явилися діти, він постійно їх балував, а вони просто обожнювали свого дідуся. Кілька років тому свекрухи не стало. Овдовівши, мій свекор переїхав на дачу, а свою квартиру в місті почав здавати.
Коли ми приїжджали до нього в гості, він завжди забороняв нам йому допомагати. Трудився на городі, не покладаючи рук, а потім ще й гостинців нам передавав стільки, що на місяць наперед вистачало.
Я знала, що завжди можу покластися на свекра. І він відчував те ж саме стосовно мене. Нещодавно він захворів. Хвороба різко прогресувала, і він став лежачим. Тоді в його житті з’явилася інша жінка. Сусідка по дачі.
З нею я давно була знайома, і вона мені, якщо чесно, ніколи не подобалася. Вічно скаржилася на життя і своїх недбайливих синів, які їй не допомагають. Завжди в неї все було погано. І це страшенно дратувало.
Але приїжджати до свекра щодня я не могла фізично. Тому допомогу цієї жінки я цінувала. Поки в один прекрасний момент свекор не заявив, що хоче узаконити з нею стосунки.
Мовляв, не можна так, жінка постійно в домі, а статусу в неї ніякого немає. Та й він нерівно дихає до сусідки. У них були дуже теплі стосунки. З одного боку, я хотіла, щоб мій свекор був щасливий.
Щоб поруч була надійна людина, яка кохатиме його просто так, але в цій жінці я бачила зовсім інше. Я була впевнена, що вона просто хоче заграбастати статки мого свекра, стати його законною спадкоємицею.
Мій чоловік каже, що я вигадую дурниці, але нещодавно ця жінка запитувала, хто живе у квартирі свекра, наче вона має до цього щось має. Мені такі розмови не подобаються. Не розумію, що мені робити.
Боюся говорити з батьком чоловіка. Раптом він подумає, що це в мене корисливі цілі? Я не хочу псувати з ним стосунки, але й терпіти цю дамочку я теж не хочу! Подумую про те, щоб забрати свекра жити до нас додому.