Я вийшла заміж з великого кохання. Але про те, що мій чоловік завжди і в усьому слухає тільки свою матір, я дізналася вже після весілля. Ми переїхали до свекрухи, оскільки на цьому вона наполягла.
Мовляв, поживемо перший час разом, ми ж недосвідчені, і все в такому дусі. Хоча в мене була своя квартира, я вирішила не сперечатися і подивитися, до чого це призведе. Ось тут-то все і почалося.
Насамперед свекруха привела мене на кухню, розповіла, де що лежить, а потім ми почали разом готувати обід. Вона захотіла перевірити, що я вмію і на що здатна. Звичайно ж, їй не подобалося нічого з того, що я робила.
Навіть картоплю я чистила не так, як потрібно! На правах новоспеченої невістки я особливо не виступала. Слухалася і робила все так, як мені говорили, а чоловік обіймав матір і казав мені вчитися.
Спочатку я раділа тому, як чоловік ставиться до матері. Він був добрий, ввічливий і уважний. Не кожен чоловік може таким похвалитися. Однак що довше я жила під одним дахом з ними, то більше хотіла переїхати у свою квартиру.
До слова, про це. Свекруха запропонувала здавати моє житло. Вона встигла вже і квартирантів знайти, і про вартість оренди домовитися. Гроші забирала теж вона, а мені залишалося вислуховувати, на що вона їх витратила.
Але навіть це було не найсерйознішою проблемою, яка на мене чекала. Я тала мамою чудового хлопчика. Свекруха заборонила мені довго сидіти в декреті. Тепер грошей потрібно ще більше, а її син усе на собі тягнути не може.
Я вийшла на роботу, а дитину залишала зі свекрухою. Часто бувало, що я сина бачила тільки у вихідні. У будні йшла рано вранці і приходила пізно ввечері, коли він уже спав.
Мій син із раннього віку був більше прив’язаний до бабусі, а не до мене. І перше слово “мама” він адресував зовсім не мені, а саме їй. Це було для мене справжнім ударом.
Я ділилася своїми переживаннями з чоловіком. Але він не бачив у цьому жодної проблеми і казав, що я маю бути вдячна його матері. Але як я можу дякувати жінці, яка на моїх же очах забирає в мене право бути матір’ю?
Ми зі свекрухою спочатку вибудували неправильні стосунки. І я загрузла в них, немов у болоті, але в якийсь момент мій терпець увірвався. Я зрозуміла, що не хочу жити разом зі свекрухою і готова піти від чоловіка, забравши сина.
Зізнаюся чесно, мій план зрів кілька місяців. Я відкладала гроші, щоб мати хоча б якусь подушку безпеки. Брехала свекрусі, що зарплату урізали і все в такому дусі. Ця жінка контролювала, скільки я отримую, і забирала в мене гроші.
А потім я зважилася. Зібрала речі, забрала сина і повернулася у свою квартиру. Наступного дня я подала на розлучення. Чоловік зі свекрухою хотіли відібрати в мене дитину, але суд програли.
Я зуміла домогтися того, щоб син бачився з батьком тільки в моїй присутності. Можливо, я вчинила неправильно. Тепер я впевнена, що моя дитина буде рости в гарних умовах. Шкодую тільки про те, що витратила стільки часу даремно і дозволяла витирати об себе ноги.
