Я сама виховувала дітей. Зараз ми із синами живемо в невеликому місті. Сини – підлітки, їздять електричкою до столиці на навчання, а я біля метро продаю молочну продукцію.
Не можу сказати, що ми бідуємо, живемо скромно, але при цьому мені вдалося за кілька років накопичити невелику суму грошей. Я розумію, що через кілька років хлопчики вступатимуть до університету.
Навчання зараз коштує чимало, тому я і почала збирати заздалегідь. Заначка на чорний день нікому не зашкодить. У мене є постійні клієнти, зараз справи йдуть добре. Щовечора я приїжджаю додому і доглядаю за худобою.
Ті, в кого є домашнє господарство, мене зрозуміють, жодної хвилини відпочинку за весь день немає. Жодних вихідних. Сини намагаються мені допомагати. Вони мене радують дуже.
Встигають вчитися і навіть відвідують спортивні секції. Ми ж знаємо, що просто так із неба гроші не падають. Так і живемо. Моя молодша сестра нещодавно прийшла в гості не просто чай попити, а з важливою справою.
Вона знає, що я відкладаю гроші синам на навчання у виші. У мене є непорушне правило: щомісяця я відкладаю певну суму і ніколи не торкаюся цих грошей. Я краще позичу грошей на їжу, ніж візьму копійку звідти.
Але ось сестра, яка зі свекрухою живе у двокімнатній квартирі в столиці, прийшла до мене з немислимим проханням. У неї троє дітей, старша донька нещодавно заміж вийшла, а жити їм із чоловіком ніде, на оренду житла коштів не вистачає.
Тож сестра вирішила позичити в мене гроші, щоб залишити в банку заставу на квартиру для молодят. Я розгубилася, коли це почула. Так, я накопичила пристойну суму і знаю, що таке орендоване житло.
Але хіба моя турбота – влаштовувати життя дітей моєї сестри? Я впевнена, що минуть роки і я не побачу своїх грошей. Сестра завжди ухиляється від сплати боргів. Якщо проситиму повернути борг, то вона тільки образиться.
Я працюю з 5 ранку до півночі 15 років, щоб мої діти були ситі, щоб у них життя склалося краще, ніж у мене. Сестра – найрідніша людина, і я їй не можу так просто відмовити. Тепер я не знаю, як вчинити.
Я розумію її – сестра хоче подбати про благополуччя своєї дочки. Тільки для цього вона обрала найпростіший шлях. Не знаю, що їй відповісти. Сказала, що подумаю.
