Одного разу, коли мама вкотре зітхала, що колимага на ладан дихає, батько сказав:
– Ну, якби мій син був живий, купив би мені машину.
Тимофія ті слова вразили сильніше, ніж він показав.
Мій син. Батько виховував Тимофія з трьох років, і поки був живий Роман, не робив різниці між синами. Але коли Роми не стало… Батько немов вважав, що це буде зрадою – вважати сина своєї дружини таким же сином, яким був до цього Рома.
Тимофій сумував за братом, але ще більше він сумував за тим батьком, яким той був колись.
Особливо Тимофію запам’ятався один випадок: у Роми був день народження, і той хотів велосипед. Тимофій теж хотів велосипед, але у нього день народження був взимку. Мама обіцяла, що взимку йому теж подарують велосипед, але навіщо велосипед взимку?
Грошей було мало, їх завжди не вистачало, тому розраховувати на диво Тимофій не міг. Але диво сталося.
Коли батько викатив Роману велосипед, у Тимофія на очі навернулися сльози. Він щосили намагався не заплакати – йому не хотілося зіпсувати братові свято. Але тут, коли Рома сів на свій новий велосипед, тато раптом вивіз другий.
– Тримай, синку, – сказав він.
І ось тоді Тимофій заплакав.
Тепер Тимофій вважав, що повинен повернути батькові борг. Повернути за будь-яку ціну.
З дружиною і сином вони жили в гуртожитку, у великій кімнаті, але всі втрьох. Санвузол був один на дві кімнати, і сусідка баба Тоня часто займала його з ранку, від чого дружина бісилася. Вони збирали на початковий внесок, щоб взяти іпотеку, тому і жили в гуртожитку – інакше не накопичити.
Рахунок був спільний, і вони обоє поповнювали його при кожній нагоді. Накопичилося вже багато, можна було ось-ось брати іпотеку, і вони намагалися ще більше затягнути паски: подарунки один одному не дарували, в кіно і ресторани не ходили, гардероб не оновлювали.
Ціни на житло в тому році знову підскочили, і вони боялися, що зібраних грошей перестане вистачати навіть на «однокімнатну» в панельці. Син, правда, ріс весь час, і доводилося йому купувати новий одяг. Ось вони і подарували йому на день народження нові кросівки на літо. А він розплакався:
– Я ж просив скейт!
Скейт він і справді просив, навіть показав який. Тимофій обурювався: стільки грошей за шматок дерева?
– Ми краще потім тобі велосипед з рук купимо, – сказав він. – Он на на сайті повно недорогих.
– Не хочу я велосипед! – кричав син. – Я хочу скейт!
Це все дружина була винна, балувала сина весь час, дівчинку з нього ростила.
З дружиною останнім часом вони вічно сварилися: їй не подобалося, що Тимофій весь час мотається до батьків. Ну а як інакше? У них дача, хто їм буде допомагати?
– У тебе своя сім’я, – говорила дружина. – Я вже забула, коли ти вихідні з нами проводив! Он Вітька з 43-ї кімнати з сином на велосипедах по вихідних ганяє, з дружиною гуляти ходить, а ти вічно з лопатою напереваги до своїх.
Тимофій сердився. Ось коли її мама захворіла, дружина все кинула і поїхала на місяць до сусіднього міста доглядати за мамою. І зустрічалася там зі своїм колишнім – Тимофій телефон її перевіряв, поки вона в душі була.
Начебто нічого такого не було в смс-ках, але це все одно дратувало.
Ось чому він вирішив взяти гроші. Дружина все одно ними незадоволена, а батьки – це святе. Тимофій уявляв, як батько зрадіє, коли Тимофій приїде на новій машині і скаже: це тепер твоя. А тато скаже:
– Дякую, синку!
Все вийшло не зовсім так. Зраділа мама, а батько похмуро оглянув машину і сказав:
– Згодиться! Тільки багато їсть, напевно.
Дружина, звичайно, дізналася про це – довго приховувати не вийшло, – і не просто влаштувала скандал, а забрала сина і поїхала до мами.
– Ми ці гроші разом збирали, – сказала вона. – Ти не мав права їх витрачати на свого батька! Та й не батько він тобі зовсім. Що ти бігаєш за ним як собачка – ніколи ти не станеш йому сином, як не старайся!
Я це просто так не залишу, до суду подам, май на увазі!
Спочатку Тимофій злився на дружину. Але незабаром почав сумувати: і за нею, і за сином.
Батьки замість вдячності почали скаржитися, що нова машина багато «жере» бензину, і що непогано б було, якби Тимофій підкидав гроші на бензин.
– Ви ж знаєте, я і без того без грошей, – не витримав він. – Від мене дружина пішла, судитися зі мною збирається, а від вас ніякої підтримки!
– Сам таку корисливу дружину вибрав, – парирувала мати. – Машину для літніх батьків пожаліла! У батька спина болить, у мене коліна, а ви молоді, ще заробите! Може за кордон на заробітки б поїхав.
Дружина і справді подала до суду, додавши виписки з рахунку, щоб зобов’язати Тимофія повернути її частину грошей. Він і радий був би повернути, але ж нічим!
– Напевно, сина там проти тебе налаштувала, – бурчала мама. – Ти б з’їздив, перевірив, що і як там. Раптом вона там з цим своїм колишнім тиняється? А то аліменти ти їй платиш, а як вона їх витрачає – незрозуміло.
Тимофій і сам хотів поїхати. Але не щоб перевірити, а щоб провідати сина і дружину – надто вже він тужив.
Отримавши аванс, він купив квиток на поїзд і поїхав, не попередивши ні дружину, ні сина – вирішив влаштувати сюрприз.
День був спекотний, для початку червня навіть занадто, і по дорозі з вокзалу він швидко весь вкрився пітом. Вирішив пройтись пішки, і, перетинаючи площу, побачив таку картину: хлопчаки їхали на скейтах, а його синочок і ще один такий самий бігли слідом, із заздрістю спостерігаючи за тим, як приятелі намагаються показувати трюки.
У той момент Тимофія немов окропили холодною водою: він раптом побачив себе немов з боку і зрозумів, що поводиться з сином ще гірше, ніж колись поводилися з ним.
На очі навернулися сльози, горло защеміло. Тимофій не окликнув сина – він розвернувся і пішов геть. Повернувся на вокзал, довго сидів там. Потім пошукав, де тут є магазин зі скейтами, і вирушив туди.
– Мені найкращий скейт! – сказав він.
За цей шматок дерева довелося викласти половину авансу, але Тимофій ні на секунду про це не шкодував. З гордістю він йшов до будинку своєї тещі, мріючи, як зараз подарує синові скейт. Які в нього будуть щасливі очі, і як буде лаятися дружина… Колишня вже дружина.
«Ну і нехай! – вирішив Тимофій. – Так мені і треба!».
Син і справді був такий щасливий, що ніяких грошей не шкода. Син обійняв Тимофія і сказав, що він – найкращий тато. Схопив скейт і відразу побіг у двір, крикнувши на ходу, що хоче випробувати подарунок.
А дружина… Дружина пішла ставити чайник. Сказала, що Тимофій дурень. Але не могла приховати посмішку, що розпливалася на обличчі…
Спеціально для сайту Stories
