Ми познайомилися чотири роки тому. Він був першим хлопцем, з ким я почала зустрічатися і з ким уперше поцілувалася. Усе складалося непогано доти, доки він не сказав мені, що кохає мене.
Не знаю, що на мене тоді найшло, але я його кинула після цих слів. Одного разу спробувала його повернути, але виявилося, що в нього інша дівчина. Побажала їм щастя і почала жити далі.
Потім зустріла своє перше велике кохання, але й тут не склалося. Переживала, плакала і в цей момент у моєму житті знову з’являється він. Спілкувалися ми з ним виключно в інтернеті.
Потім почав зрідка до мене приходити, говорив, що любить досі, що розійшовся зі своєю дівчиною, пропонував знову бути разом. Я знову відмовилася. Сказала йому, що не хочу його мучити.
Спілкуватися все одно продовжували, ходили разом гуляти. Якось вийшло так, що я знову до нього прив’язалася, і ми провели разом ніч. Він ходив задоволений, говорив, що я тепер його.
А я запропонувала йому просто “секс по дружбі”, оскільки після нещасливого кохання боялася комусь довіритися. Загалом, історія наших із ним стосунків довга.
Ми розходилися, сходилися, він повертався до своєї колишньої дівчини, це я нещодавно дізналася, потім знову до мене. Зараз ми живемо разом уже майже півроку.
Начебто все добре, але він – патологічно ревнивий і ці його ревнощі вбивають усі хороші моменти, які в нас були. Я його люблю, і мені боляче від того, що він мені не довіряє.
Він знає, що я перестала спілкуватися практично з усіма своїми знайомими хлопцями, аби тільки він був спокійний, але, тим не менш, він примудряється знайти привід. Не знаю, як цього позбутися, може, є якийсь дієвий спосіб?
