З відносно недавніх пір я і сестра мого чоловіка дуже сильно недолюблюємо одна одну. Причому якщо з мого боку є за що, то себе вона вважає скривдженою і приниженою, а це докорінно неправильно.
Понад рік тому сестра чоловіка прийшла до нас у гості по допомогу. Мене не було в місті, тож я про це дізналася лише через якийсь час. Відповідно, чоловіка ніхто не міг зупинити або відмовити.
А справа була ось у чому: сестра мого чоловіка хотіла закінчити ремонт у квартирі, і для цього їй не вистачало кругленької суми грошей. До кого ж піти, як не до рідного брата? І плювати, що у нього є своя сім’я і свої витрати.
Чоловік не став відмовляти, адже в нас була потрібна сума. Не те щоб ми були мільйонерами, але з урахуванням економії нам щороку вдавалося зібрати грошей на відпочинок за кордоном.
Таким чином ми ніби перезавантажувалися і могли далі продовжувати працювати і ставитися один до одного з тією самою пристрастю і любов’ю. Цілком нормальна практика, я вам скажу.
Отримавши потрібну суму і пообіцявши віддати все до копійки, вона продовжила займатися своїм ремонтом. Вже не знаю, як її чоловік взагалі відпустив до нас. Я б на його місці дуже добре подумала перед цим.
Проте під час нашої зустрічі він мав доволі впевнений вигляд. Минуло три місяці. Той термін, за який сестра чоловіка обіцяла віддати борг, але від неї щось не було ні слуху ні духу.
Ми були зайняті своїми справами і вирішили почекати ще трохи, свої ж. Але ні через місяць, ні через два улюблені родичі не ощасливили нас своєю присутністю. Тоді довелося діяти вже нам.
Ми домовилися зустрітися в кафешці, якраз посередині шляху між нашими будинками. Сестра мого чоловіка і цього разу була сама. Вона привіталася, зробила кілька компліментів, багато усміхалася.
Було враження, що зустрілися ми абсолютно випадково, а то й узагалі ніби ми до неї прийшли просити допомоги. Коли розмова зайшла вже безпосередньо про справу, вона відреагувала так, ніби хтось плюнув їй у душу.
Вона скривилася, потім театрально повернулася в бік чоловіка і запитала, чи не забув він, як у дитинстві вона захищала свого молодшого брата? Як вона завжди стояла за нього горою, і чи не означає це, що тепер вони в розрахунку?
Виявилося, що для неї взагалі не існує поняття обов’язку, якщо тема стосується родичів. Розумієте, в її свідомості немає фінансових рамок, якщо це твоя рідня. Тож віддавати гроші в цьому випадку для неї – моветон.
І це не було лицемірством, вона справді так відчувала. Розмова не клеїлася, ми були шоковані, і я запропонувала розійтися і вже вдома обміркувати ситуацію разом із чоловіком. Так і вчинили.
На домашніх зборах було вирішено не здаватися і домогтися свого. Адже для нас це не дрібниця, як я вже говорила вище, за допомогою цих грошей ми зберігаємо своє ментальне здоров’я і спокій.
Ми вирішили зібратися великою компанією і спробувати дати всій рідні чоловіка нас розсудити. Можливо, тільки тоді сестра чоловіка вгамується. Але на великому сімейному зборі ми знатно облажалися.
Практично вся рідня стала на бік сестри чоловіка. Вони почали підсміюватися над нами, називати парочкою крохоборів. Свекруха нагадала, що моєму чоловікові і його сестрі подарували по однокімнатній квартирі.
І вона почала питати нас, коли ми збираємося нашу квартиру їй віддавати назад. Навіть чоловік цієї дівки, лисіючий товстун, щось теж накидав за компанію. Загалом, ми виявилися крайніми за всіма фронтами.
Добре хоч ніякого скандалу не було. Нас просто посварили, як парочку школярів, та й усе, але чи краще це за нормальне з’ясування стосунків? Я навіть не знаю. Наразі з цих сімейних “посиденьок” минуло близько місяця.
Сестра мого чоловіка з нами не зв’язувалася, очевидно, вона вважає себе правою. Чоловік уже з усім змирився і лише, зітхнувши, пожартував, що це буде для нього стимулом, щоб до осені заробити гроші на відпочинок.
Яка ж це маячня, мені добре відома його зарплата. Я ж зі свого боку всередині вся горю. Звичайно ж, ні в який суд звертатися сенсу немає. Це був усний договір між родичами.
Та й навіть якщо ми доб’ємося справедливості, на нас ополчиться вся сімейка чоловіка. Свекруха напевно і квартиру відбере. Що ж мені робити в такому разі? Так просто віддавати гроші сестра чоловіка я не хочу.
Це проти моєї природи, але й сваритися з усіма підряд теж не варіант. Тут треба думати хитріше й мудріше. Треба якась придатна ідея, яку можна буде втілити в життя.
