Вона прожила з чоловіком понад 40 років. І щодня чула від нього освідчення в коханні. Вона ніколи не зраджувала собі і тому ні про що не шкодувала. Ще у школі Надю дражнили “Артисткою”. Стільки енергії було в бешкетному дівчиську, яка відвідувала безліч гуртків, була хуліганкою та вигадницею.
Втім, це не завадило їй закінчити школу з золотою медаллю. Батько працював на поїздах, а мати – домогосподарка – любила танці та кіно. Саме вона прищепила дочці любов до мистецтва. Вибір професії визначила нелюбов до точних наук.
На акторське треба було скласти іспити з літератури, історії та прочитати уривок з художнього твору напам’ять, що здавалося набагато простіше і приємніше, ніж вирішення завдань та рівнянь. Але театральних вишів було кілька. Куди піти? Вона пішла в найкращий.
Втім, прочитавши монолог вона анітрохи не збентежилася. Монолог був владного та мужнього чоловіка, а вона лише 1,5 метра з дзвінким дівчачим голоском… Комісія тихо повзала під стіл від сміху… Але її прийняли. Тоді Надія вивчила урок: якщо зовнішність далека від стандартів, то це гідність, а не недолік.
А якщо якесь заняття вам не до душі, незважаючи на його престижність, не варто «ламати» себе, наступаючи на горло «власній пісні». Просто кожна «мишка» має знайти свою нірку, де їй буде комфортно. З першого курсу вона вже грала у театрі.
Зоряна година настала, коли помітив відомий режисер і запросив до свого фільму. Навколо ролі було чимало інтриг. До останнього не було зрозуміло хто і кого гратиме, але доля розпорядилася по своєму. Та картина з непоказною роллю стала справжнім хітом, а вона стала одразу відомою.
Хоча під час зйомок майже всі намагалися їй продемонструвати, що Надія погана актриса і нічого не здобуде, а вона, не зважаючи на інтриги, просто працювала і сварок уникала. Зрештою, подивившись частину знятих кадрів, режисер зрозумів, що витрачає душевні сили марно.
Навіть захотів перезняти деякі сцени. Успіх фільму був приголомшливим. Він отримав призи престижних фестивалів, де Надія отримала премію за найкращу жіночу роль. На нагородження вона вийшла з блакитнооким красенем, який отримав приз за найкращу чоловічу роль.
Надія була в нього навіть трохи закохана, а журналісти, тим часом уже «одружили» її з режисером. Надія ж вивчила ще один життєвий урок: іноді буває розумно уникнути прямого конфлікту, в тому числі і з протилежною статтю. Не всякий чоловік виявиться здатним прийняти жіночу правоту.
У деяких випадках поганий мир приносить набагато більше користі, ніж сварка, а виграє той, хто злим словам надає перевагу добрим справам. Після фестивалів, Надія отримала запрошення у декілька проектів. Режисери цінували не лише талант актриси, а й її легкий характер.
На піку своєї слави Надія познайомилася зі своїм коханням. Він був гульвісою і ніхто й подумати не міг, що в цієї пари є майбутнє. Надія вирішила, що сім’я для неї буде на першому плані, тому забула про свою кар’єру, а він був настільки в неї закоханий, що забув про своїх жінок.
Можливо, саме через своє позитивне ставлення до життя, вона завжди виглядало молодшою за свої роки. Вона доглядала квіти в саду, любила тварин. Тяжко захворівши, ні на що не скаржилася. Вела активний спосіб життя, робила зарядку.
Вже в лікарні, у свої останні дні, думала про чоловіка. Лаяла його за те, що він мало відпочиває. Вони прожили разом понад сорок років. І щодня він казав, що закоханий у неї.
