Наші стосунки всі ці роки впевнено йшли на дно, але останні місяці це було схоже на тортури….

Моє життя – суцільна іронія. Дівчинка з провінції, яка мріє влаштуватися в житті. Про хлопців ніколи й не думала навіть, весілля не хотіла. І тут у її житті з’являється бравий молодик, який бігає за нею кілька років.

А потім робить пропозицію. І як тут не погодишся? Треба сказати, що я справді думала, перш ніж сказати “так”. Мені здавалося, що для сім’ї я не створена, але чоловік переконував мене в зворотному.

Він не хотів, щоб я працювала. Бачив у мені ідеальну господиню і майбутню матір. Через рік після весілля я завагітніла. Про роботу можна було забути: я з головою занурилася у вивчення материнства.

Через рік після народження малюка я почала помічати, що ми віддаляємося одне від одного. Але тоді я не надавала цьому особливого значення. Та й часу не було, бо незаплановано знову завагітніла.

Мама раділа, адже діти-погодки – це чудо чудове. Ось так вона говорила, а я собі місця знайти не могла. Мені подобалося бути мамою, але я не була готова до того, щоб знову нею ставати.

Коли я заїкнулася про те, що хочу перервати вагітність, чоловік був близький до того, щоб підняти на мене руку. Я його таким ще не бачила. Тоді я зрозуміла, що буду народжувати. Згодом якось змирилася з усім.

Зраділа, коли нам повідомили, що в нас буде дівчинка. Син і донька – про що ще можуть мріяти молоді батьки? Пощастило ще, що з грошима проблем не було. Чоловік непогано заробляв, квартира була його, то за оренду ми не платити.

Зараз моєму синові дев’ять років, доньці – вісім. І я знову вагітна. За ці роки я багато чому навчилася. Можу впевнено сказати, що я стала досвідченою мамою. На роботу, щоправда, я так і не вийшла.

Чоловік наполягав на тому, щоб я була вдома з дітьми. Третьої дитини ми не планували. І начебто всіх заходів вживали, але вже як вийшло. Нещодавно я дізналася, що він мені зраджує.

Наші стосунки всі ці роки впевнено йшли на дно, але останні місяці це було схоже на тортури. Він часто не ночував удома, постійно мені брехав. Я намагалася з’ясовувати стосунки, просто хотіла почути правду.

Але чоловік завжди знаходив відмовки. А в якийсь момент із дому почали пропадати його речі. Усе закінчилося тим, що він прийшов і сказав, що йде. Він покохав іншу жінку і більше не може жити з нами.

Він пішов, але сказав, що залишає мені із дітьми квартиру. Ось тобі й подаруночок на розлучення! Щоправда, проблема в тому, що записана вона на ім’я тестя. Тож нас легко можуть виставити звідси в будь-який момент.

А ще я не працюю і поки що поняття не маю, на які гроші нам усім жити. Іноді я думаю, що не дарма в молодості не хотіла виходити заміж, але чоловік так наполягав.

Я вірила, що зустріла справжнє кохання, заради якого можна чимось жертвувати. Але як же я помилялася! І що я маю? Двоє дітей, третій на підході, у мене ні роботи, ні грошей. Чому чоловік вирішив кинути мене саме зараз?

You cannot copy content of this page