У мене на роботі є співробітниця, дуже приємна і відкрита жінка, звуть Наталія Петрівна. У неї двадцятирічна дочка Оксана.
Дочка – гордість батьків. Закінчила школу з відзнакою, вчиться в університеті виключно на п’ятірки, ніяких поганих компаній, ніяких шкідливих звичок.
Вона не раз на роботу до нас приходила – дуже красива дівчинка, маленька, фігуриста, посмішка приголомшлива.
І чоловік у Наталії Петрівни дуже хороша людина, сім’ю утримує в достатку, дружину любить, а доньку обожнює. Загалом, зразково-показова сім’я.
Рік тому Оксана поїхала з подружками на море відпочивати і познайомилася там з хлопцем, який, як виявилося, теж з нашого міста.
Ось так їх курортний роман переріс у серйозні стосунки.
Хлопця звати Стас. Через півроку Стас зробив Оксані пропозицію. І тут закрутилася передвесільна метушня. Весілля планували зробити дуже пишним, багато народу запросили, і мене в тому числі.
Наталія Петрівна хоч і втомлювалася від підготовки, але була неймовірно щаслива. Стас їй дуже подобався. Хоч він з досить заможної родини, але без роботи ніколи не сидів. Вони з Оксаною дуже підходять одне одному.
Весілля було дійсно розкішним. Людей було не менше трьохсот. Центральний РАЦС, два лімузини, виїзна церемонія, шикарний заміський комплекс.
Столи ломилися від усіляких делікатесів і дорогих напоїв. Шоу-програма, конкурси Весілля гуляли два дні.
Оксана була дуже красивою нареченою, вони зі Стасом виглядали, як з картинки. Потім молоді вирушили у весільну подорож. А батьки тим часом закінчували облаштування свого головного подарунка на весілля — нової квартири. Здавалося б, що ще потрібно для щастя?
З весілля минуло десь пару місяців. Останнім часом мені стало здаватися, що Наталя Петрівна постійно чимось засмучена. Завжди усміхнена і життєрадісна, вона раптом стала якоюсь замкнутою, постійно про щось думає, в роботі стала помилки допускати.
В обідню перерву я запропонувала їй вийти прогулятися, повітрям подихати, кави випити. Вона неохоче погодилася. Я вирішила її прямо запитати, що у неї сталося. Тут Наталя Петрівна розплакалася і почала мені розповідати.
Повернулися Оксана зі Стасом з медового місяця, ніби їх підмінили. Оксана погіршала, якась бліда, з колами під очима. Стас виглядав так, ніби він три ночі не спав. І погляд відсторонений, порожній.
Здавалося б, з медового місяця треба повертатися засмаглими, повними сил, а тут таке.
Нова квартира у молодих абсолютно ніяких емоцій не викликала, хоча батьки вклали в ремонт і декорування всю душу, не кажучи вже про гроші.
Стас озирнувся, залишив речі і сказав, що йому треба поїхати «у справах». Тут Оксана почала плакати і розповідати матері, як вони провели медовий місяць.
Перші пару днів було все чудово. Але на третій день Стас прокинувся зовсім іншою людиною. Повністю перестав звертати на неї увагу. Став якийсь відсторонений.
Що б вона не робила, все йому було байдуже. А то іноді і дратуватися починав, навіть пару раз на неї накричав, хоча до цього він ніколи не дозволяв собі підвищити на Оксану голос хоча б на півтону.
Всю відпустку Стас провів у барі готелю, а Оксана в номері.
Оксана скаржилася на самопочуття. Зник апетит, почало випадати волосся, шкіра стала якоюсь сірою. Перестала стежити за собою, раніше без макіяжу і зачіски за хлібом в магазин, який на першому поверсі її будинку, не виходила, а тут тижнями голову не миє.
Стас практично перестав бувати вдома. Посилається на завантаженість, ночувати тільки приходить. На Оксану уваги ніякої не звертає. Буває, що за весь день і слова їй не скаже.
Водили Оксану по лікарях, ті тільки руками розводять, кажуть, що всі аналізи в нормі. А дівчина на очах марніє.
Наталія Петрівна вирішила поїхати до однієї бабусі. Багато хорошого про неї чула, люди кажуть, що вона справжня цілителька. Грошей не бере. Люди їй продуктами дякують.
Взяла Наталя Петрівна весільну фотографію Оксани і Стаса, накупила продуктів і поїхала.
Бабця тільки на фотографію подивилася, відразу сказала, що на них обох лежить порча. І порча дуже сильна. Її прямо на весіллі і зробили. Зробив хтось із близьких родичів.
Сказала, щоб згадали, чи не знаходили вони якісь дивні предмети. Хто, крім них самих, постійно перебував поруч з нареченою і нареченим.
Але, каже, незабаром відьма сама себе видасть. Коли зрозумієте, хто це, повертайтеся до мене з фотографією цієї людини або з якоюсь її річчю.
На третій день після візиту до бабусі несподівано приходить до Наталії Петрівни додому її рідна старша сестра Світлана.
Нібито провідати, чаю випити, попліткувати. І так єхидно запитує: «Ну, що там твоя краля? Награлася в сім’ю зі своїм буржуєм?». І тут все стало зрозуміло.
Наталія Петрівна завжди жаліла Світлану і всіляко намагалася їй допомогти. Шлюб у Світлани не склався, чоловік її покинув, коли дочці був всього рік.
Довго на одній роботі Світлана ніколи не затримувалася, дуже сварливий у неї характер. Наталія Петрівна завжди допомагала їй грошима.
Племінниці Дарині то іграшку, то сукню, то цукерки. Ніколи до них з порожніми руками не приходила. І стала Світлана на своїй сестрі паразитувати.
Поставила все так, що Наталя Петрівна зі своїм чоловіком просто зобов’язані утримувати її і дочку. Постійно повторювала: «Навіщо тобі стільки щастя? Ділися!».
Так Світлані зробили хороший ремонт в квартирі, дочку в університет влаштували, ще й дорогу путівку на ювілей подарували.
Але Світлані немає спокою. У Наталії Петрівни дочка розумниця-красуня підростає. А її Даринка з двійки на трійку, як в школі, так і в університеті перебивається та ще й у свої 22 роки ледве в 56-й розмір одягу втискується. І характер, як у мами, «ангельський».
Ось і брала Світлану чорна заздрість. Наталії Петрівні стало погано, вона насилу взяла себе в руки. Вибачилася перед сестрою, сказала, що погано себе почуває, що вони поспілкуються іншим разом. Світлана особливо не засмутилася, «позичила» грошей і пішла.
Наталія Петрівна почала розпитувати Оксану, чи не було нічого дивного на весіллі. Важко помітити якусь дрібницю в такій метушні, коли навколо тебе стільки народу крутиться.
Але Оксана все-таки згадала. Коли вона ще була вдома, чекала на приїзд Стаса, до неї підійшла Дарина, нібито поправити фату і наступила їй на поділ весільної сукні.
Тут Оксана почула, що під’їхав лімузин нареченого. Зробила крок до вікна і поділ сукні, на якому стояла Дарина, надірвався.
Дарина почала голосно вибачатися, як відразу ж в кімнаті з’явилася тітка Свєта з голкою і нитками. Вона стала швидко зашивати поділ.
Оксана навіть не подивилася, як зашили її сукню, так як була дуже схвильована і боялася запізнитися на церемонію.
Після цієї розповіді Наталя Петрівна з Оксаною дістали весільну сукню і почали шукати, де вона була заштопана тіткою Свєтою.
Спідниця була пишна, з безліччю мережив, дірку не помітиш, не те що маленький шов. Але знайшли! Розірване мереживо на спідниці було акуратно зашито чорними нитками.
Поїхала Наталя Петрівна з фотографією сестри до бабусі. Бабуся підтвердила її підозри. Але попередила, що порча дуже сильна і знадобиться чимало сил і часу.
Розповіла, що треба робити, які молитви читати, в які монастирі возити Оксану і Стаса.
З останнього візиту Наталії Петрівни до бабусі минув майже місяць. Оксана поки без змін. В університеті взяла академічну відпустку. Живе у батьків.
Стас теж переїхав до своїх. Про Оксану практично не згадує. Випиває. До церкви ходити навідріз відмовляється. Поки нікому не вдається його переконати.
За цей короткий проміжок часу Наталя Петрівна постаріла років на двадцять. Ми всі молимося за Оксану і Стаса.
Я чула, що якщо наводити порчу на людину, то вона повернеться втричі більшою. Я не бажаю Світлані та її дочці зла, але така підлість не повинна залишитися безкарною.
Хіба можна так жорстоко вчинити з тими, хто тобі все життя допомагав, довіряв і вважав найріднішою людиною?
Ось і роби людям добро після цього.
Спеціально для сайту Stories
