У нас із чоловіком у кожного другий шлюб. Від першого шлюбу у обох сини (12 та 13 років). Мій син живе з нами, його син живе то з колишньою дружиною, то з матір’ю чоловіка.
Чоловік зі своїм сином спілкується дуже рідко, але справно сплачує аліменти. Він дуже некрасиво розлучився з колишньою дружиною (вона його покинула) і з матір’ю у нього стосунки теж напружені.
Мене свекруха не приймає, але заради справедливості варто відзначити, що і колишню теж не приймала, почала спілкуватися з нею лише після їхнього розлучення.
Тепер, власне, до ситуації. Нещодавно у нас із чоловіком народилася спільна дочка. Бабуся (свекруха) на її народження ніяк не відреагувала – ні вітань, ні подарунків, нічого.
Хоча знає, що ще одна онука з’явилася. Нині доньці півроку. У мене з моїми дітьми проблем немає, вони сприймають одне одного позитивно, ростуть в одній сім’ї, з одним вихованням.
Родичі чоловіка стали наполягати на тому, що ми повинні привезти доньку до свекрухи, що не варто «ховати» онучку від неї, і плюс познайомити нашу дочку із сином чоловіка від першого шлюбу.
Родичі тиснуть на чоловіка, він кидається, хоча раніше сам такої ініціативи не виявляв.
А я не знаю, як бути. Знайомити дітей я не хочу категорично (напевно, ревнощі якісь), а свекруха… Чи потрібна така бабуся моїй дитині?
