Два роки тому я познайомилася з чоловіком в інтернеті. Почали листуватися, спілкуватися, часто зустрічалися, але потім почалися постійні сварки і підозри.
Усе це не давало нам спокійно жити, особливо мені, але я хочу нормальних стосунків, щоб довіряти одне одному. Потім, до всього іншого, я дізналася, що він ще й одружений.
Він пояснив, що шлюб його фіктивний і, що це потрібно йому для якоїсь справи, але після цього, стосунки тривали зі ще більшою напруженістю. Я все не могла наважитися поставити якусь крапку і розійтися з ним.
Проблема ще в тому, що ми живемо в різних країнах. На мою батьківщину він приїздив на заробітки. Через кілька місяців я дізналася, що вагітна. Мені 24 роки, а йому 37.
Може, тому радості з його боку не було, але й проти того, що буде дитина, теж нічого не мав. Вічні його обіцянки про розлучення, про сімейне життя зі мною, про остаточний переїзд тривають ось уже дев’ять місяців.
Уся моя вагітність проходить на нервах, у підозрах і жодної радості я не відчуваю. Нещодавно я дізналася, що він зустрічається одночасно з багатьма дівчатами і всім каже, що він не одружений, дітей немає і він вільний.
Дізналася я про це, відкривши його листування в соцмережі. А він мені просто відповідає, що це все неправда, нісенітниця, просте листування, флірт і, що його хоче хтось таким чином підставити.
Сказав, що мене сильно любить, але я цього не відчуваю зовсім і знаю, що це неправда. Я терпіла, хотіла, щоб у дитини був батько, а зараз розумію, що це, напевно, просто неможливо. Як бути? Що мені робити?
