Невістка не хоче спілкуватися, хоч я і подарувала молодятам квартиру

З чоловіком ми розлучилися давно. Старшому тоді було 10 років, молодшому лише 4. Довелося піднімати дітей самій, з повторним заміжжям не склалося.

Але я не падала духом, справлялася. Та й мама мені багато помагала. Коли я працювала з ранку до ночі, вона дітей і до школи водила і забирала, і годувала.

Сини виросли красенями, здобули вищу освіту. Коли молодший навчався в інституті, я зважилася поїхати на заробітки за кордон. Загалом пробула там майже десять років. Натомість після повернення змогла купити квартиру в новобудові у хорошому районі.

На той момент старший син уже був одружений. І хоча вони жили у батьків невістки, але крок за кроком будували свій заміський будиночок і скоро збиралися туди переїхати. Тож за них я не переживала. А ось за молодшого сина переживала більше.

Він тільки збирався одружитися. Його невістку я бачила всього кілька разів, але вона здавалася спокійною та розважливою дівчиною. Та й син був упевнений, що саме з цією панночкою він хоче звести сім’ю. Мені залишалося лише порадіти.

У результаті квартиру я подарувала молодшому синові. Допомогла зіграти гарне весілля, оскільки вони дуже хотіли влаштувати свято. Старший син не ображався, все розумів. У нього багато турбот, будівництво, та й живуть далеко. Чим вони мені допоможуть? А ось молодший поряд. Я вже розмріялася, як буду онуків няньчити. Але ні.

Наступного дня прийшла до них у гості. Турбувалася, чи все гаразд. А невістка запропонувала мені сісти за стіл і заявила, що краще нам бачитися тільки у свята, а не щодня. Так, мовляв, тільки ближчими будемо й сваритись рідше.

Ну й справи. Я і квартиру їм купила, і з весіллям допомогла, а вони які невдячні. Невістка до весілля себе пристойно поводила. Мабуть, побоювалася, що мій син вчасно схаменеться. А тепер вирішила показати свій справжній характер.

Мої ілюзії щодо невістки розтанули, але я не могла повірити, що син теж на її боці. Бачитися тільки у свята… Хіба такими мають бути стосунки з матір’ю? Живуть у квартирі, на яку я заробляла за кордоном, але мені тепер, виходить, навіть не можна туди приходити?

Старший син на моїй стороні, він також обурений такою поведінкою невістки, та й братом незадоволений. Але мені від того не легше.

Думала, що на старості років буду оточена рідними людьми, працювала задля цього. А вийшло все зовсім інакше. Навіть не знаю, що робити далі.

You cannot copy content of this page