– Подобається? – Катерина простягнула руку, на якій блищала золота каблучка з камінчиком.
– Красива! – Погодилася Поліна і запитала. – Невже Сергій освідчився?
– Ні. – Катерина поморщилася, але ще раз глянувши на каблучку, знову задоволено посміхнулася і пояснила. – Просто подарунок. І сережки в комплекті. – Катерина закинула за вухо прядку волосся, демонструючи другу частину подарунка.
– Тобто, розлучатися він не збирається? – Поліна мигцем глянула на сережку й уважно подивилася на подругу.
Катерина закотила очі й не відповіла.
– Катю, тобі самій-то не гидко з одруженим зустрічатися? Та й тобі самій як би було, якби це твій чоловік зраджував?
– Уяви собі, не гидко, а зручно. І не починай. – Невдоволено обірвала Катерина.
– Ну не я, інша б знайшлася, і цій іншій би зараз подаруночки дарував. Я взагалі могла не знати, що він одружений.
– Але ж ти знаєш, і з самого початку знала, тому не виправдовуй себе. Ти влізла в чужу сім’ю, і навіть, якщо Сергій все-таки наважиться до тебе піти, то на чужому нещасті щастя не побудуєш.
– Поліно, правда, досить мені нотації читати. – Катерина роздратовано відвернулася.
– Нікуди я його відводити не збираюся, так покористуюся і все. Давай-но, змінимо тему. Розкажи краще, чи вдалося Сашкові, нарешті, отримати довгоочікувану ніч кохання з тобою? – Катерина розсміялася, примруживши очі.
– Дурепа ти, Катруся. – Поліна густо почервоніла.
Поліна і Катерина дружили ще з інституту, хоча були дуже різні. Серйозна, відповідальна, в усьому обов’язкова Поліна, намагалася закликати сусідку до старанності в навчанні. Але Катерині навчання було не цікаве, більше її цікавили вечірки і молоді чоловіки, які навперебій залицялися до красуні Катерини.
Так, Катя була красивою і знала про це, і користувалася цим. Вона могла одночасно морочити голову одразу кільком молодим людям, один з яких робив за неї курсові та контрольні, інший водив по кафе і кіно, а третій був запасним аеродромом. При цьому перший, другий і третій не здогадувалися про існування інших.
– Не правильно це, Катю! – засуджувала Поліна.
– Зануда ти, Полю. Ти ж теж дівчина симпатична, могла б користуватися цим. А ти навіть Сашка Єремеєва відшила, хоча в Сашка батько – директор великої будівельної фірми. Сашко вже зараз при грошах, а далі тільки в ріст піде.
– До чого тут тато і татові гроші? Ти б змогла вийти заміж за людину, яку не кохаєш, тільки тому, що грошей у неї повно? І Сашка я не відшила. Він хороший, подобається мені. Тільки хочу переконатися, що він не просто погратися хоче. Знаєш, таких повно, не хочеться помилитися. – Червоніла Поліна.
– Та хто про заміжжя говорить? Дурна ти, Поліно, краще б Сашко в мене закохався. – Мрійливо заводила очі Катерина, а Поліна червоніла ще більше.
До третього курсу в Катерини накопичилося стільки боргів і проблем із навчанням, що стояло питання про її відрахування, незважаючи на те, що вчилася вона на платній основі.
– Батько задасть мені. Вони з матір’ю на всьому економлять, аби тільки дочка вищу освіту здобула. Поліно, що робити? – Стогнала Катерина.
– Вчитися, Катю! Може, хоча б спробуєш? – Розлютилася Поліна.
– Ні, у мене є кращий план. – Подумавши, сказала Катерина. – Нехай відраховують, я батькам не скажу. А потім просто куплю цей дурний диплом.
– Ти не виправна. – Хитала головою Поліна.
До практики Катерину все ж допустили.
– Сергію Олександровичу, ви не могли б залишити мене працювати поки що без освіти? Розумієте, складне становище в сім’ї, доведеться брати академічний. Мені дуже потрібна робота. – Катерина щенячими очима дивилася на директора невеликої фірми, де проходила практику.
– Хм, якщо тільки на іншу посаду і тимчасово. Юля секретар скоро в декрет іде. – Запропонував Сергій, перейнявшись ситуацією студентки.
Катерина з радістю погодилася і, не чекаючи відрахування, взяла академічну відпустку, не сказавши про це батькам. Звісно, місце в гуртожитку вона втратила, але тепер у неї були гроші, щоб зняти недорогу квартиру.
– Ти впевнена, що правильно робиш? – Поліна перехопила Катерину на кухні під час гучного новосілля.
– Розслабся, все буде супер! – Підморгнула Катерина і поспішила в кімнату з черговою пляшкою ігристого для гостей.
На нового начальника Сергія Катерина поклала око відразу. Її анітрохи не бентежив його сімейний стан: одружений, двоє дітей.
Сергій був привабливий, молодий, йому не було ще й сорока, а головне в нього були гроші. Сергій і сам не помітив, як його з шаленою силою стало тягнути до молоденької гарненької секретарки. Спочатку він чинив опір цьому тяжінню, до цього, за дванадцять років шлюбу, він дружині не зраджував, хоча стосунки в сім’ї не завжди були гладкими та безхмарними.
А Катерина тільки підігрівала інтерес керівника спокусливим вбранням і чарівною посмішкою. Загалом, фортеця впала, як то кажуть, і через півроку Сергій запропонував підвезти Катерину до будинку.
А ще за півроку Сергій оплачував Катерині квартиру, завалював її подарунками і навіть клявся, що з часом піде від дружини. Хоча якраз останнє Катерині було не потрібно. Вона розраховувала згодом зустріти когось молодшого і заможнішого. Тому вона і не хотіла вести з подругою подібні розмови.
– У нас із Сашком все серйозно. Він і з батьками мене вже познайомив. Батьки ще три місяці тому йому квартиру подарували, він кличе жити разом, але я цивільний шлюб не визнаю. От якщо, як і плануємо, одружимося, після закінчення інституту… – Поліна не договорила, бо Катерина позіхнула:
– Нудна ти, Поліна, уся така правильна. Таким потім чоловіки й зраджують.
– А такі як ти, рано чи пізно, залишаються біля розбитого корита. – Не витримала Поліна і попрощалася. Вона твердо вирішила більше не спілкуватися з Катериною.
Через півроку, коли Сергій запитав, який би подарунок хотіла б отримати Катя на день народження, Катерина, не моргнувши оком, заявила, що їй потрібна машина. Та не яка-небудь, а новенька іномарка.
– Кошеня, зараз це занадто дорогий подарунок для мене. – Спробував пояснити Сергій. Але Катерина була непохитна і навіть натякнула, що може злити дружині Сергія дещо з їхнього пікантного листування.
– Ну й гадина ж ти! – Розлютився Сергій і теж почав збиратися додому. Він тільки тут остаточно зрозумів, що Катерина його просто використовувала.
– Катерино, зайди до мене. – Запросила Катю внутрішнім телефоном кадровик Маргарита Степанівна наступного ранку. Сергія ще в офісі не було.
– Катерино, ти ж пам’ятаєш, що тебе приймали на час декретної відпустки? – Почала розмову Маргарита Степанівна. Катерина насторожено кивнула.
– Прийшов час. – Розвела руками кадровик. – Загалом, звільнення через два тижні, підшукуй нове місце.
– Це ми ще подивимося. – Самовпевнено відповіла Катерина і поспішила в кабінет. Сергій щойно увійшов.
– Сергію, що відбувається? – Зашепотіла Катерина.
– Не Сергій, а Сергій Олександрович. – Крижаним тоном обірвав її Сергій. – А відбувається те, що мало статися – тебе звільнено, можеш не відпрацьовувати.
– Ах так, що ж, тоді при звільненні я вимагаю премію, як компенсацію моральної шкоди, у розмірі річної зарплати. Інакше наше листування все-таки дійде до твоєї дружини. Вашої, Сергію Олександровичу. – Поправилася Катерина і подивилася на Сергія поглядом переможця.
– Роби що хочеш. Я дружині сам усе розповів. Вона забрала дітей і пішла, але я сподіватимуся, що з часом вона мене пробачить. А якщо не пробачить, то сам винен. – Сергій втомлено подивився на Катю.
– Але ж це в корні змінює справу. Дружина пішла, отже, більше нічого не заважає нам бути разом. – Катерина натягнула спокусливу посмішку і спробувала взяти Сергія за руку.
– Ви вільні, Катерино. – Сергій відсмикнув руку.
“Нічого, ні перший, ні останній” – зі злістю подумала Катерина, прикидаючи, що відкладених грошей їй вистачить на найближчий час.
І, справді, за десять найближчих років був у Каті і такий коханець, який купив їй машину, і такий, який купив їй квартиру, не кажучи вже про інші подарунки, від інших чоловіків.
Катерині було тридцять три, вона все ще була молода і красива, коли зустріла Ігоря і закохалася. Так, якщо до цього вона дозволяла любити себе, то зараз закохалася сама. Ігор здавався їй неймовірно красивим, харизматичним, ввічливим, ось тільки гроші, які були на початку стосунків, якось швидко закінчилися.
Ігор поскаржився, що в бізнесі зараз складні часи, але він знає, як усе виправити, потрібно тільки трохи більше вкладень зараз, а потім вони з Катериною будуть у буквальному сенсі купатися в грошах.
– Тоді й одружимося. Просто зрозумій, я хочу, щоб у тебе було все найкраще. – Пояснював Ігор, цілуючи руки Катерини.
Катя продала квартиру, машину і більшу частину прикрас, і навіть взяла кредит, щоб допомогти коханому. З отриманими грошима Ігор розчинився в тумані.
– Поліно, виручи, у вас же із Сашком є гроші. – Катерина ламала руки перед Поліною. Поліна мовчала, вчорашній дзвінок Катерини і прохання зустрітися застали її зненацька. У Поліни і Сашка, дійсно, все склалося.
Після інституту вони одружилися, зараз Сашко обіймав хорошу посаду в компанії батька, а Поліна опікувалася домом і дітьми: шестирічним сином і однорічною донькою.
– Полю, ну мені ж навіть батьки не допоможуть, вони так і не пробачили мені обман із дипломом. – Голосила Катерина.
– Ні, Катю. – Після недовгого мовчання відповіла Поліна. – Ти сама вибрала цю дорогу, може, знайдеться черговий коханець, який допоможе тобі вибратися, а може, сама за голову візьмешся і налагодиш своє життя, час ще є. Але на мене не розраховуй і мені більше не дзвони. – Поліна пішла, а Катерина зі злістю подивилася у вікно.
Посидівши так хвилин п’ять, вона повернулася в зал і досвідченим поглядом стала сканувати чоловіків, які сиділи за сусідніми столиками…