-Можна з тобою сяду, – боязко запитала Олена.
І Анна, звичайно, погодилася, ну а чому б і ні. Нова дівчинка в класі, чудовий привід завести дружбу.
-Сідай, звичайно, мене Анна звуть!
-Мене Олена.
-Я знаю, тебе ж тільки що вчителька представила.
Олена зніяковіла, ледь посміхнулася і дістала зошит, підручник і ручку. Анна з цікавістю розглядала нову сусідку. Олена була брюнеткою з великими чорними очима. Брови були підняті вгору, вони, як серп, були вигнуті відносно вій. Акуратний носик, трохи пухкі щічки. Губи щільно стиснуті, напевно, від переживань. Волосся зібране назад.
Анна подумала, що вони з Оленою дуже схожі зовні і що все ж добре, що вона вирішила підсісти саме до неї.
-Слухай, прошепотіла Анна, – а ти віриш у те, що сни можуть збуватися?
-Не знаю, я не помічала, щоб мої сни збувалися, – задумливо відповіла Олена.
-А мені ось сьогодні приснилося. Ніби до мене на вулиці підходить рудий пес і сідає зі мною поруч.
-І що?
-Як що? Рудий собака сниться до нових знайомств, виходить, він сів біля мене, прямо як ти!
-Нічого собі, Анно! Та ти провидиця прямо! – Олена захоплено поглянула на нову подругу, – я ніколи про свої сни не замислююся. Так виходить, ми тепер подруги?! – і Олена, нахиливши голову, подивилася на Анну.
– Ну звичайно! – сказала Анна.
І вони посміхнулися одна одній, ось так з сьомого класу почалася їхня дружба.
Незадовго до іспитів Анні приснився сон. Світило сонце, дув легкий вітерець і
вона в гарному настрої йшла по вулиці. Копна темного волосся була розсипана по плечах, щоки рум’янилися від свіжого повітря. Губи блищали, немов роса на квітах.
Очі були трохи примружені від яскравого сонця і тому весь вигляд здавався завзятим. Анна крокувала легко і безтурботно, на ній була легка яскрава сукня, вона була як весна.
Раптово, поруч з нею з’явилася Олена, вона посміхалася і, підставляючи своє личко сонцю, йшла поруч. Вони підійшли до невеликої розвилки, Анна зібралася йти ліворуч, а Олена помахала їй долонею, послала повітряний поцілунок і пішла праворуч.
Анна помахала у відповідь подрузі і продовжила свій шлях лівою стежкою.
Прокинувшись, Анна вже розуміла, що станеться. Через тиждень Олена, трохи опустивши погляд, повідомила про те, що вирішила вступати на економіста.
Анна ж, у свою чергу, давно мріяла
вступити на філфак , на філолога. Це означало, що їхні дороги розходилися, і нічого тут не поробиш.
Подруги домовилися не припиняти спілкування. Але як це часто буває – інститут, багато спілкування, нові друзі, симпатичні хлопці, безсонні ночі, іспити, все це захопило двох подруг у вир, і спілкувалися вони вкрай рідко.
Все також вітали одна одну зі святами, телефонували, але дзвінки стали рідшими, як і зустрічі.
Коли інститут був за плечима, Анна і Олена відновили своє спілкування. Вони зустрічалися в кафе, на чашечку кави. Трохи попліткувати і поговорити про своє, про жіноче.
Олена на той час вже зустрічалася з якимось чоловіком і не дуже про нього розповідала. Тому Анна не знала подробиць їхніх стосунків.
Подруги говорили про те й про се, згадували шкільні роки, пліткували про однокласників. Чудово проводили час, від душі сміялися. Анна розповідала Олені, що дуже хоче побувати всюди і відразу. Хоче побачити світ, спробувати різну кухню, подивитися іншу культуру і архітектуру.
Олена ж трохи простіше ставилася до подорожей, для неї домашній затишок був важливіший за постійні переїзди. Вони були різні, але від цього їхня дружба була тільки міцнішою.
Побут і життєві справи закрутили Анну в повсякденній метушні, через кілька місяців після їх останньої зустрічі Анні приснився сон.
Вона і Олена стояли на траві, а між ними – старі рейки, по яких вже не ходять поїзди.
Дві подруги стояли і не поспішали обійняти одна одну, як вони завжди робили це при зустрічі.
Немов дзеркало. Обидві з розпущеним волоссям, з яким грає вітер, підняті брови і карі очі. Стоять по різні боки рейок обличчям одна до одної, і тут Олена каже, збентежено посміхаючись.
– Анно, Бог дав мені сина.
А Анна, посміхаючись, просто дивиться на Олену, і така радість у неї всередині і неймовірний спокій у душі.
Анна прокинулася, і одразу вирішила подзвонити подрузі і розповісти сон.
– Анно, ну ти прямо провидиця точно. Я дійсно при надії, нікому ще не говорили, навіть батькам. А стать дитини я ще не знаю, але думаю, що вже всі питання відпали.
Анна щаслива поклала слухавку. Як же добре, що вони з Оленкою так подружилися. А через кілька місяців Анна дізналася, що у Олени дійсно буде син.
Після цього сну минуло 27 років. З них 25 років Анна провела в щасливому шлюбі, проте Всевишній не дав їм з чоловіком дітей. І з роками Анні відкрилися потаємні сенси сну.
Те, що подруги стояли по різні боки рейок, як би по різні боки барикад, означає те, що кожна з них залишається в своєму статусі: Олена – мама, а Анна – child free. Те, що Анна з Оленою не робили жодних спроб зблизитися, уві сні означало, що кожна з них не вважає за потрібне нічого змінювати у своєму становищі.
Олена ніколи не думала позбутися дитини, а Анна з чоловіком ніколи не робили спроб завести дитину, ніяких ЕКЗ і ніяких думок про усиновлення.
У тому сні і Олена, і Анна вдвох щасливі і абсолютно спокійні, атмосфера сну дуже гармонійна, як і подальша доля обох. Олена щаслива мама, а Анна з чоловіком щасливі в шлюбі, вони обожнюють подорожувати і відвідали вже 59 країн, живуть одне для одного і насолоджуються кожним днем.
Так сон не тільки передбачив народження дитини Олени, але і передбачив щасливе життя обох подруг на багато років.
Спеціально для сайту Stories
