Розлучившись із дружиною, Олексій замість радості відчував, що зробив помилку. Сильну і непоправну.
Дивлячись на поникле обличчя колишньої дружини, він гадав, про що вона думає. У серці була надія, що їй, як і йому, здається, що вони поспішили з таким рішенням. Він узяв сина на руки і довго думав, що сказати. Хлопчик з цікавістю подивився на батька. Ніна завмерла.
– Ну… Ти маму слухайся. Гаразд? А я буду приходити до тебе в гості. – Сказав Олексій.
Навряд чи син його зрозумів, хлопчикові нещодавно виповнилося два роки і все, що його цікавило, було пов’язано з іграшками. Куди йому до проблем дорослих людей…
Відчуваючи незручність і сум’яття через власні слова, Олексій повернув дитину тепер уже колишній дружині.
– Зарплату отримаю, тоді щось передам, – сказав він їй і зам’явся. – Гроші на підгузки, кашки…
Ніна нічого не відповіла. Олексій трохи постояв, а потім пішов, не ставши прощатися.
Було відчуття, що він щойно зрадив самого себе, бо свою дружину Ніну він кохав, як і сина. Але останнім часом поруч із нею перебувати було нестерпно. Його дістали скандали, які виникали буквально з порожнечі.
Додому Олексій повернувся лише під вечір. Він переїхав назад до матері, залишивши квартиру колишній дружині та синові. Дуже здивувався тому, що на кухні сиділа сестра.
– Ну, братику, – усміхнулася вона, – можу привітати тебе з першим днем свободи! І з тим, що ти повернувся до нас у сім’ю.
Олексій окинув поглядом стіл. Сестра з матір’ю з нагоди його розлучення вирішили приготувати святкову вечерю. Відварена картопля, три салати, котлети, запечені гомілки, м’ясна нарізка, різноманітні соління і, звісно, напої.
– І до чого це? – Розгубився Олексій.
– Ну як… Турбота. – Відповіла сестра. – Знай, що я з мамою завжди тебе підтримаю. І вже точно не залишу наодинці зі своїми думками. Тож помий руки і швидше сідай за стіл.
Олексій кивнув. Сестру й матір ображати не хотілося. Було видно, що вони для нього постаралися.
Мама поставила перед ним тарілку, а сестра наповнила келих. Їсти не хотілося. Олексій ще раз оглянув стіл і подумав про колишню дружину. Стало цікаво, як вона проводить зараз свій час. Що робить син Сашко. Чи сумує? Чи шкодує дружина про розлучення? Чи думає про нього так само, як він про неї?
Занурившись у свої думки, Олексій не одразу зрозумів, що сестра Юля вже якийсь час ставить йому одне й те саме запитання.
– Ти де витаєш? Я питаю тебе. Шкодуєш про розлучення?
– Трохи, – трохи подумавши, відповів Олексій. І тут же додав. – Через дитину. Поквапилися ми з дітьми.
Сестра посміхнулася і сказала свою улюблену фразу.
– Шкодувати треба не про дитину, а про те, що аферистка дружина розвела тебе на квартиру. Для неї син лише інструмент.
Олексій усміхнувся, а сестра продовжила.
– Сподіваюся, ти не збираєшся платити їй аліменти. Ще невідомо від кого дитина. Я відразу сказала, що твоя Ніна лицемірка. Дуже легко вийти заміж, привести у світ дитину, а потім віджати все майно. Мені вона з самого початку не подобалася. Я тобі казала, що краще б ти звернув увагу на мою подругу Яну. Вона, до речі, про тебе досі питає…
Олексій подивився на сестру і насупився. Юля не злюбила Ніну ще в день знайомства. І якщо мати намагалася не лізти у стосунки дітей, то Юля на правах старшої сестри, не втрачала нагоди, щоб дати “цінну” пораду.
Свою сім’ю Олексій любив і не бачив причин сумніватися у словах сестри. У голову не приходило, що Юля може бажати йому зла. Іноді вона переборщувала і нерідко через неї Олексій сварився з дружиною.
Один зі скандалів запам’ятався надовго. Сестра оголосила про своє весілля і запросила на торжество брата. Олексій мав прийти один. Дружина не могла піти, і їй зовсім не сподобалося, що вона залишиться вдома з дитиною, поки він розважатиметься десь на святі. Вони посварилися.
Олексій прийшов на весілля в жахливому настрої. Сестра одразу помітила недобре і зрозуміла, що в брата вдома щось сталося. Вона зателефонувала Ніні й висловила їй усе, що думає. Розмовляла з нею по гучному зв’язку, щоб усі гості чули, з якою жахливою жінкою одружений її брат.
Олексій же почувався правим до того моменту, поки не уявив себе на місці дружини. Якби його Ніна залишила дитину і пішла розважатися на чиєсь весілля, то він інакше б як зрадою ситуацію не назвав. Або разом, або нікуди.
А ось ця розмова по гучному зв’язку так і зовсім… Ні в які рамки… Юля ж у своїх діях не бачила нічого поганого.
– Я як краще хотіла. Розумієш, Льоше, якщо її від самого початку на місце не ставити, то потім вона знахабніє і без її дозволу ти навіть із дому не вийдеш. Бачила я таких.
У ресторані, де відзначали весілля, Олексія посадили поруч із подругами сестри.
Молоді дівчата весь вечір його обходили. Утім, він був не проти такої уваги. Музика, конкурси, розваги змусили його забути про все погане. Олексій прогуляв на весіллі сестри до самого ранку, а коли повернувся додому, застав дружину зі сльозами на очах.
Ніна після появи дитини стала надто ревнивою і знову влаштувала істерику, показуючи на телефоні фотографії, які скинула їй зовиця. На них Олексій обіймався з подругами сестри.
У цих знімках він не бачив нічого поганого. Навпаки, його розлютили сльози дружини. Можна було подумати, що він не просто обіймався, а … цих дівчат мацкав.
Справді сестра мала рацію, кажучи про те, що скоро без дозволу дружини він із дому не вийде. Олексій тоді навіть не замислився, чому його посадили поруч із молодими дівчатами і коли сестра встигла сфотографувати й надіслати фотографії невістці. А найголовніше для чого?
– А якби я так… з якимись хлопцями обіймалася, щоб ти мені сказав? – Намагаючись відстояти своє право на ревнощі, закричала дружина.
– Та я б із тобою розлучився! – Відповів Олексій. – Одна справа, коли чоловік гуляє, а інша справа дружина.
Фраза прозвучала безглуздо. Олексій одразу це зрозумів. Але визнавати правоту дружини не став. Куди було приємніше слухати старшу сестру, яка завжди була на його боці.
Мама ж, дізнавшись про все, сказала, що цей їхній скандал не вартий виїденого яйця.
– Вам по двадцять три роки. Діти ще. Не нагулялися. Їй із немовлям важко. Тобі хочеться якихось веселощів… Поспішили з дитиною. Краще розійтися на всі боки й не тріпати нерви одне одному.
– А син?
– Жінка приводе дітей для себе. Я ж тебе з сестрою якось підняла? Усе вам дала і житлоплощею забезпечила. Ви в мене виросли гідними людьми. Краще жити порізно, ніж як кішка з собакою…
Щодо фрази “гідні люди” Олексій сильно сумнівався. Але в одному мати мала рацію, вона змогла їх виростити і випустити в життя. Йому від бабусі дісталася однокімнатна квартира в гарному районі. Сестрі пощастило трохи більше. Їй дісталася двокімнатна від батька в центрі міста.
Однак заздрості Олексій з цього приводу не відчував. Його все влаштовувало. Він навіть був радий і вдячний тому, що йому було куди привести дружину. Багато хто взагалі все життя по орендованих квартирах мотається.
У Ніни ж за душею не було нічого, крім покинутого будинку в селищі. Виросла дружина в дитячому будинку, що не раз ставало причиною для сварок. Сестра вважала, що діти, які виросли без батьків, однаково злодії.
Звідси й витекла фраза про дружину аферистку. Свій будинок Ніна продала і гроші витратила на купівлю автомобіля. Жодної копійки дружина не залишила собі.
Олексія її рішення вразило. Ще жодна з його жінок не робила для нього нічого подібного.
– Так вона зобов’язана була так вчинити, – округляючи очі, говорила сестра. – Вона ж у твоїй квартирі живе. Це внесок за користування квадратними метрами. Оренда так би мовити. Та й то, думаю, їй було вигідно так вчинити. Адже тепер ти її з дитиною катаєш по лікарнях. Вважай, вона забезпечила свою п’яту точку колесами, а ти і радий водієм бути. Дурить тебе Нінка як хоче. А ти й радий їй вірити.
– Ну ні… По-твоєму, вона дурить мене в мінус собі? Ми сім’я, тому вона і прийняла таке рішення.
– Твоя сім’я це я і наша мама. Що ж ти дурний такий, – злилася сестра. – Я б на твоєму місці подумала ще про те, а чи твій син у тебе вдома перебуває. Хто знає…
Тут уже Олексій не витримав і закрив рота сестрі. Ну справді, скільки можна? Юля образилася і поскаржилася матері.
Порадившись удвох, вони вирішили, що Ніна налаштовує Олексія проти них.
Дружина ж святою не була і, слухаючи, що вкотре говорить про неї зовиця, не соромилася у висловлюваннях. Усе зводилося до того, що Юля безчесна людина і судить по собі, а від того й проблеми.
Олексій же почувався нещасним. Йому здавалося, що старша сестра просто про нього турбується. Але спілкування з нею на якийсь час вирішив перервати.
Чарівним чином життя з Ніною почало налагоджуватися. Без нацьковувань сестри стало простіше дивитися на ситуацію збоку. Син ріс без будь-яких проблем з боку здоров’я. Розвивався за віком. Хіба, що ходити почав пізно. Олексій став краще розуміти дружину. Минулі сварки здалися безглуздими і дурними. Все-таки мама мала рацію, кажучи, що вони ще занадто молоді.
Усього за якийсь рік він став серйозніше ставитися до всього. Немов зрозумів відповідальність, яку на себе звалив. Дивно, як дорослішають люди, коли в них з’являються діти.
Із сестрою помирився, коли в неї з’явилася дитина. Олексій вже давно на неї не злився. Вона ж після перемир’я перестала говорити гидоти про Ніну. У Юлі з’явилися свої турботи і до сім’ї брата їй не було жодного діла.
Ситуація змінилася, коли Ніна запропонувала переїхати з однокімнатної до двокімнатної. Накопичень було не так багато, довелося залізти в кредити.
Мама з сестрою, почувши новину, мало не волосся на голові рвали.
– Залишишся ні з чим! – Не змовляючись міркували вони. – Одна справа в тебе була квартира до шлюбу, а зовсім інша…
Двокімнатну квартиру Олексій оформив на сина, вважаючи, що таким чином раз і назавжди закінчить усі суперечки. Але не тут-то було. Юля почала надзвонювати Ніні з погрозами. Мама замаялася із серцем…
Дружина ж почала влаштовувати скандали і вимагати, щоб він поговорив із сестрою. А якщо розмови не допоможуть, то тут залишається тільки одне… Розірвати з ними будь-яке спілкування.
– Я не зобов’язана подобатися твоїй родині, але те, що вони влаштовують, уже перебір. Вибирай або я із сином, або вони.
Олексій розумів, що те, що відбувається, не нормально. З іншого боку, як можна відмовитися від рідних людей? Невже, вони не можуть просто прийти до якогось взаєморозуміння?
Ні в кого зі знайомих у родині не відбувалося нічого подібного. То за що всі ці склоки йому?
Зрозуміло ж, що мати і сестра просто за нього переживають і зовсім не бажають зруйнувати його сім’ю. Принаймні вони ніколи не змушували його робити вибір, як це зробила Ніна.
– Вони, – тільки й відповів Олексій.
Вважав, що дружина заспокоїться. Злякається залишитися одна з дитиною. Але Ніна лише сумно кивнула, приймаючи його рішення.
Весь час, поки тривав шлюборозлучний процес, Олексій чекав, коли дружина почне його відмовляти. Але цього не сталося. Дурний конфлікт мав серйозні наслідки. І ось…
Сидячи за столом із матір’ю та сестрою, він слухав як вони вже не соромлячись ображають його колишню дружину.
Він подивився на сестру. Юля, може, і бажала йому добра, та тільки її незрозуміла ненависть до Ніни була настільки сильна, що вона не розуміла, що своїми словами завдає болю братові.
Може, і права була Ніна, кажучи, що Юля судить по собі. Адже сестра, коли придбала дачу і машину на гроші чоловіка, оформила все на свою матір. Аргументуючи це тим, що в разі розлучення все залишиться при ній.
А ще вона не раз крала гроші в чоловіка, прикриваючись дитиною. Обманювала його, що перебуває у матері, коли насправді йшла гуляти… Та випадків було мільйон…
Олексій встав.
– Ти куди? – Запитала сестра.
– Згадав дещо, – відповів він. – І вирішив.
Вийшовши з під’їзду, Олексій сів у машину і рушив з місця. До квартири, де жив із дружиною, долетів швидко. Заторів уже не було.
Ніна відчинила двері, очі її були заплакані. Здивувалася, побачивши Олексія, але пропускати в квартиру не стала.
– Тебе вибираю, – вимовив він, намагаючись віддихатися.
Але ситуація набула несподіваного повороту.
– Мають рацію вони, – помовчавши, відповіла Ніна й усміхнулася. – Твоя сім’я. У всьому. Заради квартири з тобою жила. Отримала те, що потрібно, і розлучилася.
Олексій сторопів і не відразу повірив у почуте.
– Сам посуди, які в мене ще перспективи були? Тепер хоч жити почну. А ще… дитина не від тебе. Тож аліменти платити не треба. Аферистка я… Розвела тебе на квартиру.
Колишня дружина говорила словами сестри. У її голосі відчувалася образа.
– А плювати. – Сказав Олексій й обійняв її. Ніна спробувала звільнитися, але він не дав їй цього зробити. Вона усе продовжував говорити про обман… Тільки от фрази ці звучали якось фальшиво.
Нарешті Ніна здалася і перестала вириватися. Олексій зайшов у квартиру і довго стояв, обіймаючи колишню дружину.
– Може спочатку все спробуємо? – Тихо запитав він. – У нас син є…
Ніна не відповіла, але він відчув, як вона злегка кивнула. І добре так стало, що думати про все перестав. Може стосунки в них і не ідеальні, і скандали дурні, але хто казав, що буде легко.
Хто в молодості не робив помилок? Принаймні вони намагатимуться працювати над стосунками. А що стосувалося сестри… Олексій вирішив, що раз вона не приймає Ніну і його сина, то може справді й не варто спілкуватися?
Мати, звісно, буде капати на мозок. Постарається їх помирити. Але навіщо йому родичі, які не приймають його сім’ю. А сім’я його безумовно та, яку він створив.
