Родинні історії

Новорічне святкування в сім’ї сина, з якого мати пішла не дочекавшись гостей

У Марії Павлівни був улюблений син, нелюбима невістка та два онуки: 4 та 7 рочків. Самій бабусі Маші вже стукнуло за 60, але вона відчувала себе максимум на 45. Енергійна, гучна, хоч зараз на збирання врожаю або навіть на місцеву дискотеку.

Її єдиний син 8 років тому одружився з не найдобрішою жінкою на ім’я Жанна. Невідомо, куди хлопчик дивився, але, що зроблено, те зроблено. Весілля було не надто святковим: на думку Марії Павлівни, можна було б запросити більше родичів, накрити столи, поставити гучну музику і гуляти якщо не три дні, то вже точно від сходу сонця і до ночі. Молодим така ідея не сподобалася, вони обрали звичайний ресторан і покликали лише найближчих. Ну, таке ось весілля.

Незважаючи на те, що жінка працювала все життя, не покладаючи рук, великих грошей вона не заробила. Чоловік пішов дуже рано і Максим, син, був єдиною радістю у її житті. Він непогано вивчився і після навчання одразу пішов на роботу. Кілька років і ось він уже отримує непогану зарплату. Мамина гордість.

Після весілля молодята переїхали до двокімнатної квартири, яку їм подарувала сваха. Так, невістка була із заможної сім’ї, але невже в грошах щастя? І ось після переїзду бабуся Маша почала чути неприємні речі: подарунки на дні народження онуків вона вибирала неправильні, поради з виховання вже не влаштовували невістку, а син, рідна кровиночка, не дозволяв їй готувати у них вдома, як за старих часів. Мабуть, мамине куховарство його вже не влаштовувало.

До речі, сидіти з онуками не дозволялося лише їй. Сваха часто приходила і допомагала дочці. Мабуть, до неї було краще ставлення через матеріальну допомогу. Сама Марія Павлівна до фінансових подарунків ставилася скептично. Подруги радили їй дарувати молодим на свята гроші, але хіба ж це подарунок? Можна просто пройтися по ринку та купити щось потрібне або просто гарне. У цьому житті все згодиться.

Але найбільше розчарування сталося якраз на Новий рік. Син тоді сам запросив маму до них на свято. Нічого такого, домашня обстановка, жодних подарунків, тільки разом весело та добре провести час.

«Будуть лише батьки дружини і ти, мамуль».

31 числа, вдень Максим приїхав і відвіз маму додому, а сам поїхав за тещею та тестем. Вони жили трохи далі.

Віддавши подарунки онукам і хоч і не коханій, але рідній невістці, Марія Павлівна вирушила гуляти по квартирі та оглядати кімнати. Так і є, скрізь безлад, речі розкидані, особливо у дитячій. Невістка лежить на дивані, щось дивиться по ноутбуку. Навіть спершу її, бабусю Машу, теж запрошувала, але які тут серіали, коли у квартирі бардак. Треба б зайти на кухню.

І ось тут Марія Павлівна зовсім здивувалась: ні на кухні, ні на балконі зовсім не було їжі. Жодної картоплі, салатів, холодця. У холодильнику були якісь молочні продукти і нісенітниця, на кшталт соусів та сиру, але який від цього толк? Дякувати Богові, невістка пояснила, що всі частування вони замовили в місцевому ресторанчику і їжа приїде ближче до вечора, щоб не охолола. Але бабусю Машу це не дуже й заспокоїло.

На годиннику близько 5-ї вечора і бабуся Маша запропонувала невістці разом прибратися, адже незабаром приїдуть її батьки, а у дитячій іграшки розкидані, та й на кухні є брудний посуд. На що невістка відповіла, мовляв, нічого страшного. Ми накриємо у залі, тут чисто. А прибирати вона поки не хоче, бо тільки-но проект здала, голова зовсім не працює, дуже втомилася.

Тоді Марія Павлівна швидко зібрала невеликий загін з онуків і почала робити прибирання. Спочатку команди віддавалися тихо, доки робота ладналася. Але коли вона попросила молодшого принести брудну склянку, щоб її помити, склянка розбилася і шматочок скла потрапив хлопцеві на палець. Звичайно, почався плач і на нього прибігла невістка.

Не було навіть скандалу, а просто погляд, що засуджує. Бабуся Маша хотіла виправдатись, що це діти, таке часто буває, але невістка навіть не приділила цьому уваги. Просто пішла у ванну, промивати синові поріз. Через 10 хвилин жінки розмовляли на кухні і молодша все з таким самим немиготливим поглядом поставила ультиматум: або Марія Павлівна не встановлює в її будинку свої порядки, або буде велика сварка.

Двічі повторювати не треба було. Марія Павлівна швидко одяглася у коридорі і вже у під’їзді зустріла сина та родичів. Мовчки, не вітаючись, спустилася на перший поверх і пішла додому. За весь час, доки вона йшла, син навіть не подзвонив їй на телефон. Навіть не привітав із Новим роком.

Вже тепер, коли минуло кілька місяців, бабуся Маша думає знайти собі квартирантів. Нехай живуть у неї, допомагають. А вона буде ним їм мати. Якщо все піде добре, напевно, перепише на них квартиру. Синові вона вже не потрібна, то навіщо його обтяжувати своєю присутністю. Отак намагаєшся, намагаєшся щось зробити, а до тебе ставляться як до порожнього місця. Прикро.

Вам також має сподобатись...