Останнім часом наші відносини з чоловіком і так були досить напруженими, так тепер ще й свекруха масла у вогонь підливає.
Вся справа в тому, що через пару тижнів Інна (сестра мого чоловіка Віталіка) виходить заміж. І звичайно, ми отримали запрошення одними з перших. Ось тільки, чи варто мені туди йти, я дуже довго сумнівалася.
З Інною у нас чудові стосунки, але інші родичі чоловіка просто не сприймають мене і постійно намагаються якось зачепити. Особливо свекруха. Вона мене і зовсім на дух не переносить, вважає, що її синочок міг би і краще знайти.
Після довгих умовлянь Віталіка я все-таки зважилася піти на весілля. А щоб підняти собі настрій і підготуватися до майбутнього заходу, вирішила купити нову сукню. Про чоловіка, звичайно, теж не забула – підібрала йому шикарний костюм-трійку і задоволена вирушила з покупками додому.
Зазвичай ми з чоловіком економимо практично на всьому. Я думала, він-то оцінить мій порив причепуритися на свято його сестри. Але не так сталося, як гадалося.
Мало того, що чоловік вчинив скандал і обізвав мене марнотраткою, так мені ще й сукню в підсумку довелося повертати. А ввечері після сварки до нас прийшла свекруха і Віталік їй як на духу про все роздзвонив.
Хороша сімейка, нічого не скажеш! Те, що я вже кілька років в одних і тих же чоботях зиму проводжу, ніхто не бачить. Зате як сукню раз в сто років вирішила прикупити, так зробили з мене ворога.
Причому костюм для чоловіка, звичайно, залишили. Адже він свідок, красивим треба бути. А ось дружина його нехай як сирота ходить.
Навіть не знаю тепер, чи піду я на те весілля. Ніякого бажання немає святкувати будь-що з цими людьми.
