До Нового року залишався тиждень і Каті дзвонила рідня із завидною регулярністю.
Батьки Каті жили далеко і приїжджали тільки влітку, коли у молодшого брата були канікули. А рідна сестра матері жила зовсім недалеко – у передмісті.
Світлана, тітка Каті, любила приїжджати в гості на свята всією сім’єю – донькою, зятем та їхніми дітьми, бо готувати й прибирати тоді не потрібно, все за тебе зроблять, а ти тільки відпочиваєш і спілкуєшся.
– Тітка Свєта мені вже надзвонює, уявляєш? – сказала Катя чоловікові. – Знову всім натовпом хочуть до нас заявитися на Новий рік.
– Може просто слухавку не брати?
Діма теж був не в захваті від цієї ідеї.
– Ти ж знаєш, що її це не зупинить, і вона просто приїде до нас, причому заздалегідь. І дзвонитиме у двері, поки не відкриємо. Шкода, що в нас самих немає можливості кудись поїхати, – важко зітхнула молода жінка.
Батьки Каті були гостинними, і на новорічні свята вся рідня збиралася в них. Мама любила готувати, і про її страви гості потім ще тиждень усім розповідали. Жили вони небагато, але для гостей батьки навіть делікатеси примудрялися дістати. Катя згадувала, як їм із братом не дозволяли їсти ковбасу, яка лежала в холодильнику два місяці перед Новим Роком, бо “це гостям”.
Коли Катя виросла і поїхала з рідного міста вчитися в Дніпро, тітка Свєта зустріла її, але дозволила залишитися тільки на два дні.
– У мене тут не готель, сама розумієш, – сказала тоді Світлана племінниці, – два дні можеш ночувати, поки житло не знайдеш, а далі сама.
Тож Катя жила в дівчинки, з якою вони познайомилися в поїзді, поки не отримала місце в гуртожитку.
Поки навчалася в університеті, вони зі Світланою та її родиною не спілкувалися, родичі ніколи не запрошували її ні на Новий рік, ні на інші свята. Світлана почала телефонувати племінниці, коли та вийшла заміж, і вони з Дімою купили квартиру в центрі Дніпра.
Тоді рідня спочатку приїхала на новосілля, а потім усі стали активно напрошуватися на Новий рік.
Катя з радістю б зачиняла двері перед носом у тітки, але тоді дзвонила мама в сльозах і говорила, що не можна так з її рідною сестрою чинити.
– Уся рідня казатиме, що я тебе погано виховала!
Голосила мати: – Хіба можна так грубо відмовляти гостям?
– Мамо, я люблю тих гостей, яких сама покликала. Я з тіткою Свєтою 10 років не спілкувалася, поки ми з Дмитром у центр не переїхали. Тепер усі свята я маю столи накривати і приймати в себе все її сімейство? Тобі головне, щоб люди поганого не подумали, а я замість відпочинку рідню всі свята обслуговую.
– Катю, перед будь-яким гостем не можна двері зачиняти, а тут родичі! Не ганьби мене на старості років, дуже тебе прошу!
І так щоразу, коли Катя намагалася відмовити рідні в прийомі, та дзвонила її матері, і доводилося здаватися.
Цього разу Світлана сказала, що вони планують приїхати числа 29-го, щоб у центрі погуляти ввечері, по магазинах пройтися і з ріднею поспілкуватися.
Катя з жахом згадувала, як торік їй доводилося вставати о 7-й ранку, щоб на всіх приготувати сніданок, а потім ще гору посуду перемивати, тому що рідня приїхала погуляти, а не господарськими справами займатися. Вони любили смачно поїсти, сходити на ковзанку, а ввечері подовгу сидіти за столом удома.
Катя досі пам’ятає, як рада була вийти на роботу і почувалася щасливою, бо родичі поїхали.
– Катю, мені син онука привіз на свята, бо вони з дружиною за кордоном будуть у ці дні, тож нас буде шестеро цього разу, – повідомила Світлана телефоном.
– Тітонько Свєто, може, ми зустрінемося після Нового року і поспілкуємося? У нас із Дімою інші плани на цей раз.
– Чого ми будемо в кафе сидіти як не рідні, та ще й гроші витрачати?! Тим паче ми вже всі дні розпланували!
Катя розуміла, що якщо пошле тітку просто зараз, то та зателефонує матері, і вона знову почне просити не ганьбити сім’ю і прийняти гостей як годиться.
Значить, потрібно вчинити по-хитрому і придумати, як відучити рідню проводити всі свята вдома у Каті з Дімою.
Було вже 28 грудня, а Світлана обіцяла приїхати 29, і Катя готова була на все, аби на її голову не звалювалася більше сім’я тітки Свєти.
– Дімо, у мене такий план божевільний, але я впевнена, що спрацює відмінно!
Сказала Катя ввечері з хитрим виглядом.
– Прикинемося, що нас немає вдома? – розсміявся Діма.
– Краще! Ми з тобою зберемося і поїдемо сьогодні до них! Скажемо, що вирішили тепер у них відзначати і приїхали раніше.
– Катю, я там усі свята не витримаю, – заперечив Діма, – удома хоч сховатися від розмов твоєї тітки є де.
– Повір, щойно вона дізнається, що ми до неї на всі свята, наступного ж дня нас випхне!
Катя була впевнена, що тітка Свєта буде не в захваті від гостей і вирішила, що це чудовий спосіб провчити родичів, які люблять звалюватися, як сніг на голову.
Дівчина згадувала, що коли вони з мамою приїжджали в Дніпро погуляти під час літніх канікул, Світлана ніколи не запрошувала їх до себе, а мамі було незручно питати. Під час цих поїздок зупинялися на кілька днів у недорогому готелі.
Одного разу вони зайшли до родичів у гості, бо мама Каті вважала непристойним не привезти гостинці дітям і сестрі, якщо вже вони все одно приїхали.
– Як ти могла не попередити?! – вигукнула здивована Світлана, коли побачила сестру з племінницею на порозі. – Мені вам навіть постелити ніде, доведеться сина з донькою до сусідів спати відправити! Хто ж так робить?!
– Та ми просто на чай зайшли, гостинців ось вам привезли, – сказала мама Каті винувато, – чаю поп’ємо і поїдемо, ми в готелі зупинилися.
Катя з Дмитром цього року навіть невеличку штучну ялинку не стали прикрашати, бо на роботі перед святами був аврал.
А коли Світлана сказала, що приїде раніше, то настрій зовсім пропав. Тож подружжя вирішило, що провчити родичів буде найкращою прикрасою цього року.
Подружжя купило продукти, щоб у вихідні дні не мотатися по магазинах, прибрало у квартирі і ввечері 28 грудня поїхало до Світлани без попередження.
Катя хоч і збиралася дати тітці урок, але з порожніми руками в гості ходити не звикла. Тому вони з чоловіком купили подарунки Світлані та її доньці з дітьми.
– Тітонько Свєто, з наступаючим! – голосно сказала Катя, коли Світлана відчинила двері і простягнула їй пакети з подарунками.
-Катюшо! А що ви тут робите? Адже ми завтра самі приїдемо, навіщо подарунки заздалегідь?
– А ми вирішили, що в житті має бути різноманітність, – розсміялася Катя, – тому цей Новий рік будемо зустрічати у вас! А то ми все у нас та у нас!
– Що значить у нас?!
На обличчі Світлани читалося здивування з жахом одночасно: – Ми так не домовлялися, у мене не палац, а двокімнатна квартира!
– Але ж у нашій двокімнатній квартирі ми якось поміщаємося, коли ви приїжджаєте, значить і у вас знайдемо, де спати.
Катя про себе раділа, бачачи, як тітка Свєта сказилася, але виставити за двері непрошених гостей не наважується. Вони з Дімою домовилися, що поводитимуться так само, як родичі, коли приїжджають до них.
Діма пішов у вітальню, ліг на диван і увімкнув телевізор, як це зазвичай робив у них зять Світлани. А Катя пішла на кухню, подивитися, що є в холодильнику.
– Тітко Свєто, а що так продуктів мало? Із чого готувати будемо? Ви меню, напевно, не готували, бо не знали, що ми з Дімою приїдемо, тому я тут сама накидала. – Катя дістала аркуш зі списком страв і поклала на стіл. – Тут усе те, що ви любите і просите готувати на Новий рік, коли приїжджаєте до нас.
– А хто продукти оплатить? Я ж не мільйонер, Катю!
– Ну, я ж до вашого приїзду завжди готую те, що ви просите. Мама каже, що гостям усе найкраще потрібно віддавати. Цього разу ми ваші гості, тож і продукти на вас.
Світлана була у нестямі від злості, і приховувати це в неї погано виходило. Катя сказала, що хоче прийняти душ, бо вони з Дмитром поїхали майже одразу після роботи і не встигли ні в душ сходити, ні повечеряти. Світлана дала племінниці рушник і пішла готувати вечерю, а Діма тим часом грався з її онуками, влаштовуючи безлад у квартирі.
Пізніше додому повернулася дочка Світлани, і вони всі сіли вечеряти.
– Катю, ти тільки не ображайся, – сказала Світлана, – але так чинити негарно. Ви приїхали без попередження, Діма з дітьми влаштував безлад , так ти ще й на кілька днів залишитися хочеш.
– Чому некрасиво? Ви до нас часто так приїжджаєте, онуки ваші в нас удома наводять безлад, а я весь час готую і мию посуд. Ось я й подумала, що і ми до вас можемо на тиждень приїхати погостювати.
– Ви з Дімою вдвох, а нас тут п’ятеро, тому я вас годувати не збираюся! Ви тут лише кілька годин, а поводитеся, як господарі. Ти навіть у душ уже сходила!
– Тітонько Свєта, так ви ж завжди так робите у нас вдома і приїжджаєте теж вп’ятьох, то яка різниця, на чиїй території ми будемо всі разом? – Катя продовжувала злити свою тітку і все чекала, коли та їх вижене.
– Ні вже, вибач, але я вас сьогодні не чекала, тому й ночувати не пропоную. Вечерею нагодувала, а тепер вам додому час.
– Ну, якщо так, то ми поїдемо! – сказала Катя і зобразила образу, – але і вас ми до себе на Новий рік не чекаємо! А якщо ви мамі дзвонити почнете, то я всій рідні розповім про вашу гостинність.
Катя з Дімою поїхали додому і всю дорогу сміялися над тим, як добре Катя зіграла нахабну родичку. Вона думала, що їм доведеться ночувати у Світлани, щоб показати їй, що непрохані гості не на радість господарям, тому подружжя навіть сумку з речами невеличку взяло. Але Світлана не протрималася і трьох годин, чому Катя була неймовірно рада.
Новий рік подружжя зустрічало удвох, як і хотіло останні кілька років. А Світлана більше не дзвонила, навіть, щоб привітати. Мама Каті нічого про сестру не сказала, коли вони розмовляли по телефону, а отже, Свєта їй не скаржилася, боючись, що і про неї піде недобрий поголос серед родичів.
– Якщо хтось із рідні буде до нас приїжджати без запрошення, я тепер завжди буду їздити з візитом у відповідь, – гордо сказала Катя чоловікові в Новий рік.
