Карина зустрічалася з Ярославом уже п’ять років. І добре б вони почали свої стосунки, будучи зовсім юними. У цьому б випадку було зрозуміло, чому вони не поспішають узаконити свої стосунки.
Але ні, познайомилися вони, коли Карині було двадцять чотири, а Ярослав був на рік її старшим.Звісно, молода жінка не раз заводила мову про те, що треба б узаконити стосунки. Не тиснула, але й натяки її були досить прозорими.
Але в Ярослава завжди була сотня причин, чому не варто поспішати.
– Зараз у мене бізнес у гору попер, я всі гроші туди віддаю. На весілля просто не буде коштів.
Або:
– У мене ж бабуся півроку як пішла засвіти. Я поки що навіть думати про це не можу, треба хоча б рік почекати.
Були й інші причини: треба спочатку квартиру купити, я зібрався міняти машину, мій друг одружується влітку, не можемо ж ми на себе ковдру перетягнути.
Звісно, що більше минало часу, то чіткіше Карина розуміла, що Ярослав просто не хоче з нею одружуватися.
Вона його кохала. Сильно кохала. Але також розуміла, що не хоче залишитися без сім’ї. Їй уже майже тридцять, скільки в неї залишилося часу, щоб привести у світ дитину?
Та й якщо прибрати всі практичні доводи, сам факт, що Ярослав не хоче офіційно узаконити їхні стосунки, її бентежив. Адже в цьому немає нічого такого, якщо ти й справді кохаєш і хочеш провести все життя з цією людиною. І напрошувався висновок, що, мабуть, у Ярослава просто інші плани.
Коли він укотре знайшов якусь причину, щоб відкласти розмову про весілля, Карина вирішила, що час розходитися. Подумала, що поставить йому ультиматум: або вони стають сім’єю, або їм не по дорозі.
Звісно, було складно на таке наважиться, от і Карина все ходила навкруги, не знаючи, де взяти сміливість, щоб сказати таке.
І одного вечора вона все ж зібралася поставити крапку в цьому питанні. Розуміла, що відповідь Ярослава їй може не сподобатися, але це буде хоча б якась визначеність. І якщо він знову відмовиться одружитися, Карина рухатиметься далі. Просто без нього.
Але вона не встигла нічого сказати. Ярослав примчав додому збудженим, одразу ж підхопив Карину на руки і поцілував.
– Ми летимо в Турцію, – усміхнувся він.
– Що? – Карина навіть боялася, що їй почулося.
– Так, сонце! Ми летимо відпочивати! Це мій тобі подарунок на день народження! Я до останнього не знав, чи вийде у мене з роботою, та й як із грошима буде. Але все вийшло, і я вже купив путівки.
Карина завищала, обіймаючи чоловіка. Але вона була не так сильно рада відпочинку, як тому, що, схоже, їй зроблять пропозицію.
На відпочинок вони літали лише раз, на самому початку стосунків. Але якось Ярослав сказав, що коли він освідчуватиметься, то зробить усе можливе, щоб Карина була в захваті.
– Я нізащо не запропоную тобі вийти заміж між справою. Я зроблю так, щоб це було красиво, щоб ти запам’ятала цей момент на все своє життя.
А тут усе збіглося. День народження Карини, курорт із гарними пляжами і морем, романтика і відпочинок. Зрозуміло, що це все не просто так.
Карина була рада, що так і не наважилася на ту розмову. А то тільки все зіпсувала б. Адже явно Ярослав планував усе заздалегідь.
Але, звісно, вона зробила вигляд, що ні про що не здогадується.
Карина збиралася цього разу дуже ретельно. Адже потрібно думати не тільки про те, в чому ти будеш гуляти містом і в чому будеш купатися. Треба підібрати таке вбрання, щоб не зіпсувати картинку, коли Ярослав скаже ці заповітні слова.
Як же довго вона їх чекає… Усі її подружки вже й не вірили, що Ярослав наважиться. Казали, що є такий тип чоловіків, які не хочуть сім’ю. Їх влаштовує відносно вільне життя, адже поки ви не в шлюбі, особливо ніхто й нічим не зобов’язаний. Та й дітей такий тип чоловіків теж не бажає. Мовляв, їм подобається свобода і можливість з легкістю порвати стосунки, коли вони набридають.
І хоч Карина люто захищала свого коханого, часом, вона все ж думала так само, як і її подруги.
Але тепер вона уявляла їхні обличчя, коли Карина розповість про пропозицію. І про те, як красиво вона була зроблена.
Уявляла, як хвалиться каблучкою і каже, що не дарма чекала. Зате вони одружаться усвідомлено, розуміючи, що створені одне для одного.
Дівчина дуже втомилася. На відміну від Ярослава, їй так і не вдалося поспати в літаку. Було незручно, та й думала вона про те, що буде далі. Варто було заплющити очі, як вона бачила Ярослава, який опускається на одне коліно, дістаючи заповітну коробочку. А на тлі шумить море…
Після того, як вони дісталися, Ярослав і Карина заселилися в готель, відпочили і пішли купатися.
Карина знала, коли чоловік зробить їй пропозицію. Явно ж у її день народження, піднесе це, як ще один подарунок. Тому красиву сукню, яку Карина спеціально купила для цього вечора, вона дуже берегла.
Перші три дні вони просто відпочивали. Купалися, засмагали, їздили на екскурсії. І, нарешті, настав той самий довгоочікуваний момент.
Зранку Карина прокинулася від поцілунку коханого. Потім вони пішли на сніданок, і там він сказав, що замовив на вечір столик на березі моря.
Сердечко тут же застукало в рази швидше. Карина намагалася сильно не посміхатися, але розуміла, що їй не вдається приховати емоції. Хоча, вони на відпочинку, тут сумувати, в принципі, не належить.
Карина ледве дотерпіла до вечора. А вже до цієї, головної події її життя, вона підготувалася дуже ретельно. Уклала волосся, яке стало дуже неслухняним від місцевого клімату і води, зробила макіяж, уперше за відпочинок, ну і одягла ту саму сукню.
– Маєш чудовий вигляд, – усміхнувся Ярослав.
– Дякую, – скромно відповіла молода жінка.
Поки йшли до ресторану, Карина думала про те, чи здогадався Ярослав найняти фотографа? Але навіть якщо й ні, то вони потім наймуть і зроблять фотосесію. Такі моменти треба закарбувати.
Усе було так, як і уявляла собі Карина. На тлі море, грає тиха музика, романтичний вечір.
– З Днем народження! – вимовив Ярослав, коли їм принесли коктейлі.
– Дякую! – відповіла Карина, розуміючи, що страшенно хвилюється. Зараз усе і станеться. – Дякую за цей чудовий відпочинок, це чудовий подарунок!
– Але в мене є ще один подарунок для тебе, – таємниче промовив Ярослав.
– І який же? – запитала жінка, намагаючись грати щиро. Мовляв, вона ні про що не здогадується. Адже це мав бути сюрприз.
І ось він, той самий момент… Ярослав поліз у кишеню штанів і дістав звідти оксамитову коробочку.
– Я ж не міг залишити тебе без подарунка, – з усмішкою промовив він. – Відкрий.
Звісно, Карина уявляла, що Ярослав стане на одне коліно і вимовить цю заповітну фразу: “Ти будеш моєю дружиною?”.
Але він вирішив інакше, та й неважливо це було.
Карина з трепетом у душі відкрила коробочку, і тут же посмішка сповзла з її обличчя.
– Сережки?
– Так. Із діамантом. Приміряй!
Ярослав відкинувся в кріслі і зробив великий ковток коктейлю.
У Карини ж шуміло у вухах. Вона дивилася на чоловіка, все чекаючи, що він скаже, що це жарт, і головний подарунок буде зараз. Але цього не відбувалося.
– Щось не так? – запитав він.
– Це весь подарунок? – уточнила Карина.
– А тобі мало? – хмикнув чоловік. – Я привіз тебе на відпочинок, подарував шикарні сережки. Що не так-то?
– Ярославе, ти й справді не розумієш? – запитала вона.
– Ні. Що сталося?
– Я думала, що ти зробиш мені пропозицію. Мій день народження, курорт, атмосфера… Усе говорило про це! А тут ти дістаєш коробку, і що я бачу? Ти уявляєш, як я зараз засмучена?
– О, вибач, люба, – якось нещиро вимовив він. – Я навіть і не думав про це. Та й зараз не час. Я весь у роботі, яке весілля?
– Яке весілля? – хмикнула Карина. – Мені двадцять дев’ять! Ми зустрічаємося п’ять років! Мені вже час дітей заводити!
– Та не вигадуй. Зараз жінки пізні, куди поспішати. Та ми і без штампа в паспорті чудово живемо.
– Це ти чудово живеш, – сказала жіночка. Потім встала з-за столу і пішла з ресторану, залишивши сережки лежати на столику. Вона їх бачити не може.
У номері розгорівся скандал. Ярослав сказав, що Карина невдячна, що вона не цінує того, що він для неї робить. А Карина заявила, що не збирається залишатися і далі в статусі просто жінки ,яка поруч. І або він їй робить пропозицію, або вони розлучаються.
До кінця відпочинку Карина і Ярослав практично не розмовляли. Навіть відпочивали окремо одне від одного, не бажаючи перетинатися. А після прильоту додому вони розлучилися. Ярослав усім заявляв, що це через те, що Карина не вміє бути вдячною і терплячою. А Карина…
Карина нічого не говорила своїм друзям, вони й так знали, в чому причина.
За рік Карина зустріла чудового чоловіка, і вже за півроку він зробив їй пропозицію. Сказав, що нема чого тягнути. Щоправда, він запропонував на медовий місяць злітати до Туреччини, але Карина одразу ж відмовилася…
– Куди завгодно, тільки не в Турцію, – сказала вона. Надто вже неприємні враження залишилися від цього місця.
