Декілька років тому Діана стояла перед важливим вибором. На момент його прийняття дівчина була абсолютно впевнена у своєму виборі та була щасливою. І хоч тоді для неї все було очевидно, зараз для Діани все очевидно у зворотний бік.
До того як вийти заміж, Діана листувалася з одним молодим чоловіком з Європи. І хоч у неї не було прагнення знайти собі нареченого, спілкування з іноземцем призвело до запрошення переїхати за кордон. Щоб там познайомитися ближче та, за наявності взаємної симпатії, одружитися.
Потрібно сказати, що Діана була налаштована позитивно. Бо навіть через екран вона відчувала закоханість свого співрозмовника. Але в гру вступили інші почуття.
Як завжди буває в житті, або нічого, або все одразу. Незадовго до пропозиції друга з Європи Діана зустріла Дмитра. То був свій місцевий хлопець. В міру привабливий, в міру кумедний і розумний. Діана і не думала, що зможе так швидко закохатися в когось.
Благо, це було взаємно. Іскра переросла в блискавку, і двоє молодих людей вже не могли відірватися одне від одного.
Щоправда, Дмитро практично нічого не мав. Кімнату винаймав у квартирі з друзями, перебивався різними роботами і особливо ніде не затримувався. Він шукав себе. Однак на той час це зовсім не бентежило Діану. Кохання застилало всі сумнівні моменти у Дмитрі.
І коли настав момент вирішувати остаточно, з ким залишатися, Діана обрала Дмитра. Весілля організували вже за 3 місяці. Молодята оселилися в квартирі дружини, що дісталася від бабусі. Так почалося нове життя.
За підсумками півтора року спільного проживання Діана дійшла невтішних висновків. Дмитро як не міг знайти свого місця у світі працевлаштування, так і не знайшов. Діана сама змушена була шукати вакансії для чоловіка, хоч за підсумком той приносив додому зовсім невеликі гроші.
Про подарунки або просто приємні речі (такі як квіти) Діана забула дуже швидко. Чоловік не приділяв їй належної уваги і лише “закривав вуха”, коли вона висловлювала йому претензії. У результаті Діана зрозуміла, що дуже важко перебувати поруч із людиною, яка ні до чого не прагне. Або тільки вдає, що прагне. І то з-під палиці.
На свій великий жаль, Діана зрозуміла, що згаяла свій шанс. Замість хоч якихось перспектив вона обрала «синицю в руках», яку їй доводиться забезпечувати самій. Замість інтелігентного іноземця вдома на неї чекає байдужий ледар, який давно не говорив їй приємних слів.
Вже тиждень Діана думає про розлучення. Хоч вона вже й звикла до чоловіка поряд, але навіщо поряд той, хто вже не викликає кохання?
