«І ось зараз люди побачили наслідки цього рішення. І скажуть вони тепер дуже навіть багато. Всім розкажуть і посміються, яка у мене дурна сестра, а у Оксани Павлівни — дочка», — з сумом думала Венера, дивлячись, як мати, обережно тримаючи під лікоть, виводить ридаючу Юлю з банкетного залу «на свіже повітря», вмовляючи заспокоїтися.
«Це моє свято! Нікому не дозволю зіпсувати його!» — сердито подумала Венера і променисто посміхнулася, подивившись на гостей.
Дещо збентежений скандалом тамада, дивлячись на усміхнену наречену, отямився і відразу оголосив, що весілля продовжується.
— Вальс! — урочисто вимовив тамада.
Зазвучала музика і незабаром по залі закружляли пари.
Венера танцювала і продовжувала посміхатися, її наречений Сергій теж посміхнувся і, нахилившись до неї, тихо прошепотів про те, як сильно її кохає.
Свято тривало і тільки розсипані по підлозі пелюстки троянд та ірисів нагадували про недавній інцидент…
***
Венера і Юля — рідні сестри. Юля старша на три роки. Венера завжди була більш врівноваженою, ніж сестра, спокійною, вдумливою.
Юля ж просто ураган і шквал емоцій. Її настрій змінювався буквально кожні п’ять хвилин, рішення приймалися миттєво, жаль про ці рішення приходив теж швидко.
Ніхто не міг виносити примхливий характер Юлі довше п’яти хвилин. Подруг у неї не було, вона примудрилася посваритися з усіма, з ким тільки було можливо, правда потім Юля у всіх попросила вибачення, але це виглядало, немов милість з її боку.
І тому прощати її ніхто не поспішав, а той, хто все-таки одного разу погоджувався продовжити дружбу, потім про це шкодував: Юля не змінювалася.
Мама дівчаток Оксана Павлівна зітхала і говорила чоловікові Валерію Петровичу, що, мовляв, як же її характер чоловік буде терпіти?
А Валерій Петрович завжди відповідав, що, напевно, ніяк, тому що для того, щоб з’явився чоловік, потрібно спочатку вийти заміж, а Юля примудрилася розлякати всіх потенційних наречених.
— Вона начиталася якихось дурниць! — говорила матері Венера, коли Юлі не було поруч. — Хто вірить таким дурним порадам із журналів? Скажи, хто? А вона вірить! Боже, іноді я відчуваю себе старшою за неї…
— Ну що з нею поробиш, — зітхала Оксана Павлівна. — Така вже вона народилася, наша принцеса. А що за поради?
— Ох, смішні, — махнула рукою Венера. — Всякі дурні поради щодо перевірки нареченого на вірність, на зразок різних підстав, дивні вимоги, примхи, провокування ревнощів, щоб перевірити силу його кохання…
Хто таке витримає? Юрко такий чудовий хлопець був! Все. Немає. Весь мозок вона йому виїла.
Оксана Павлівна сумно зітхнула. Їй теж дуже подобався хороший хлопець Юра, з яким Юля ще недавно зустрічалася. Але дочка і справді поводилася з ним жахливо.
Хлопець втік, виблискуючи п’ятами, витримавши, правда, значно довше, ніж попередні претенденти на руку і серце Юлі.
У якийсь недобрий час Юля вирішила, що раз у неї категорично не складається особисте життя, то на ній лежить «вінець безшлюбності».
Дівчина і раніше вірила в усілякі прикмети, а тут і зовсім стала надавати їм величезне значення. Ситуацію погіршувало те, що її сестра Венера збиралася заміж.
— Вона ж молодша за мене! — схлипувала Юля, скаржачись матері. — А вже виходить заміж. І все у неї гладко, та годі. А мені вже двадцять п’ять років, між іншим!
Свій вік Юля вимовила таким трагічним голосом, ніби їй йшов восьмий десяток. Оксана Павлівна мимоволі посміхнулася і сказала:
— Все у тебе буде, які твої роки! Тільки треба поменше вірити всяким дурницям, гороскопам, прогнозам, передбаченням…
— Це не дурниці! — кинулася захищати свої магічно-езотеричні штучки Юля.
— Не подобаються мені твої амулети, ритуали, привороти, — хмурилася мати. — Як би по тобі самій не відскочило все це.
— А якщо іншого варіанту немає? — тихо запитала Юля.
Питання залишилося без відповіді.
Минав час, Юля ставала все більш одержимою. Вона могла попросити матір або сестру забрати своє замовлення з інтернету, аргументуючи тим, що за прогнозами сьогодні після вісімнадцятої години їй з дому виходити ніяк не можна: буде біда.
Або навпаки могла попросити Венеру поїхати кудись разом з нею або піти, тому що саме в той день карти Таро пророкували їй «зустріч з судженим».
Чому Юлі не можна було поїхати туди одній, у передбаченнях теж повідомлялося: з нею неодмінно повинна бути молода супутниця. Оскільки подруг у Юлі не було, на роль супутниці ідеально підходила Венера.
Венера дивилася на дивацтва сестри поблажливо. Якоюсь мірою їй було її шкода.
— Цього дня ніяк не можна, Венера! — обурилася Юля. — Ідіть назад до РАЦСу, вибирайте іншу дату!
Венера мовчки покрутила пальцем біля скроні. Сьогодні вони з Сергієм ходили в РАЦС і подали заяву, весілля було призначено через місяць.
Звірившись зі своїми гороскопами і прогнозами, Юля заявила, що цей день ніяк не підходить. Адже ретроградний Меркурій входить у другий дім і…
Венера не стала слухати. Вона просто вийшла з кімнати, залишивши сестру одну.
Але на цьому не закінчилося. Кожен день аж до самого весілля Юля намагалася пояснити сестрі, як за всіма правилами має проходити свято.
— Золото одягати не можна! Можуть наврочити, — вмовляла Юля Венеру, яка вже трималася пальцями за скроні: від настирливої балаканини сестри у неї розколювалася голова.
— Весільний коровай — обов’язково. Тільки потрібно простежити, щоб спекли його за всіма правилами. І запалену свічку під час свята треба неодмінно поставити на стіл.
Венера, незважаючи на свій стан, нервово хихикнула. Вона уявила, як кидає свої золоті сережки і обручку у віконце, і урочисто ставить на святковий стіл запалену товсту свічку, від якої відразу спалахує край рукава її весільної сукні, а за ним скатертина, а спечений за всіма правилами коровай падає на підлогу…
— Тільки пожежі нам не вистачало, — пробурмотіла Венера.
— Яка пожежа? Не відволікайся, слухай уважно, — хмурилася Юля і продовжувала розповідати про свої звичаї та прикмети.
— А найголовніше це букет! Ти повинна будеш мені його віддати. Коли я дізналася, що ти виходиш заміж, я спочатку трохи засмутилася і позаздрила тобі, але потім згадала, що є такий звичай…
Юля десь у своїх мудрих книжках прочитала, що найвірніший спосіб вийти заміж, це коли родичка-наречена віддає свій букет прямо на весіллі. І дуже скоро та, якій віддали букет, сама йде під вінець.
— Щоооо?!! — грізно запитала Венера, яка вже добряче втомилася від цих дурних розмов. — Свій букет я нікому не віддам! Сергій збирається замовити мені авторський букет в хорошому салоні! З чого це я буду тобі його віддавати?!!
— Та ти все одно його кидатимеш! Яка тобі різниця? — відчайдушно закричала Юля.
— А може я не буду кидати букет!
— Будеш! Такий звичай і не тобі його скасовувати! — не поступалася Юля.
Оксана Павлівна, почувши з кухні, що дочки розмовляють підвищеним тоном, вийшла в коридор і прислухалася до розмови. Вона зрозуміла, що, схоже, вже і Венера через передвесільне нервування стає неадекватною.
А інакше як пояснити цей її випадок про букет? Оксана Павлівна сумно похитала головою і повернулася на кухню.
— Зовсім здуріли наші дівчатка, — посміхнувся Валерій Петрович, відпиваючи чай зі своєї величезної кружки з намальованою совою.
Оксана Павлівна мовчки помішувала суп, що варився на плиті. Вона вже не знала, чим це все може закінчитися.
Одного разу, втомившись від постійних «магічних настанов» старшої сестри, Венера на повному серйозі заявила, що на своє весілля вона Юлю не пустить.
Тут вже Оксана Павлівна почала кричати і лаятися. Такого вона допустити не могла.
Венеру вона вмовила, але та погодилася лише тому, що про це просила мати. З сестрою вона навіть розмовляти більше не хотіла.
І ось настав урочистий день. Венера анітрохи не стала прислухатися до «настанов» Юлі. Вона зробила все так, як їм з Сергієм було потрібно і зручно, а не на догоду дивним прогнозам про ретроградний Меркурій.
Юля відступилася, проте вона не втратила надію все ж переконати Венеру віддати їй букет на весіллі. Сто разів вона підходила до сестри під час свята і нагадувала про своє прохання.
Венера ж пропускала її слова повз вуха, а потім тамада взяв і оголосив, що наречена зараз кине свій букет і тим, хто має намір незабаром вийти заміж, слід поквапитися.
Юля вискочила з-за столу, ледь не перекинувши його, і кинулася до нареченої. Але та вже встигла кинути букет. Юля завищала і заридала одночасно. Збентежена подруга Венери, яка зловила нещасний букет, підійшла до Юлі і миролюбно запропонувала їй його взяти.
— Так не спрацює!!! — затупотіла ногами Юля. — Вона повинна була мені сама його віддати! Добровільно! З рук в руки!
Венера втомлено прикрила очі. Їй було дуже соромно перед гостями за поведінку сестри.
З-за столу вибігла Оксана Павлівна і вивела Юлю із зали…
— Вона все-таки зіпсувала мені весілля… Влаштувала такий цирк, — сумно зітхнула Венера, коли вони з Сергієм після довгого урочистого дня нарешті залишилися наодинці.
— Ну чого ти… Все добре, — заспокоїв її Сергій. — Повір мені, гості про цей інцидент забули за хвилину. Та на весіллях і не таке буває!
Молоді розмовляли, а Юля тим часом теж була зайнята приємною бесідою. Бариста, який приготував їй каву, після того як мати вивела її, ридаючу, із зали, виявився дуже цікавим молодим чоловіком.
Прямо поруч із банкетним залом, в якому вони святкували весілля, була кав’ярня, Юля і Оксана Павлівна попрямували туди. А потім… Потім Олег, бариста, сказав, що вже пізно і йому пора закривати заклад. Годинник показував десяту годину вечора.
Юля і Олег гуляли нічним містом і не могли наговоритися.
Оксана Павлівна повернулася назад до гостей, сказавши чоловікові, що, здається, «ретроградний Меркурій опинився сьогодні в правильному домі» і їхня дівчинка зустріла свою долю.
— Вони навіть не помітили, як я пішла! — округливши очі, пошепки повідомила Оксана Павлівна Валерію Петровичу. — Так і розмовляли про свої загадкові астрологічні штучки. Горщик знайшов кришку.
Оксана Павлівна, прикривши рот, тихо захихикала. Її чоловік теж посміхнувся. А потім запросив дружину на танець, адже вони все ще перебували на весіллі.
Через годину Юля надіслала матері повідомлення, що у них все нормально, і вони з Олегом гуляють по набережній. І це дуже романтично. А завтра вони будуть разом складати прогноз і обчислювати щось за датами народження. Що саме, Оксана Павлівна не зрозуміла, але була рада, що дочка щаслива.
— Знаєш, — діловито сказала Юля сестрі через кілька місяців після цих подій, — я взагалі не хочу кидати свій весільний букет. Треба попередити про це тамаду, щоб не влаштовував на моєму весіллі цирк!
Венера хихикнула, згадавши, як вона говорила чоловікові Сергію ті самі слова в день свого весілля. Тільки цирк тоді влаштувала сама Юля. А потім вона дійсно зустріла свою долю.
Той хлопець Олег виявився студентом, який навчався на заочному відділенні на якомусь складному фізичному факультеті і підробляв вечорами в місцевій кав’ярні.
І астрологією він захоплювався паралельно з вивченням фізики та астрономії. А в прикмети він не вірив, вважаючи їх дурницями, вигаданими для наївних людей. І зміг переконати в цьому Юлю.
З ним вона стала набагато серйознішою і спокійнішою.
Ні з того, ні з сього Юля захопилася метафізикою і тепер виносить всім рідним і знайомим мозок на теми першооснов буття. А з Олегом у них справжнє кохання і вони щасливі.
— Ось такий він, ретроградний Меркурій, непередбачуваний, — жартувала Венера після того, як Юля і Олег одружилися.
— Юлька кричала, що в цей день нам нізащо не слід одружуватися, а сама саме тоді і зустріла свого майбутнього чоловіка. Не зустріла б вона його, якби не наше весілля.
— На все воля Божа, — посміхалася Оксана Павлівна.
Спеціально для сайту Stories
