В цьому році планувалося весілля падчерки. Я вже 10 років живу зі своєю дружиною та її дочкою. У нас не було жодних конфліктів за цей час, і я завжди намагався у всьому допомагати дружині та дочці
Рік тому падчерка закінчила університет. Всі роки я оплачував її навчання, їй не довелося шукати роботу, вона змогла повністю присвятити час навчанню. На старших курсах я подарував їй машину.
Я ніколи не шкодував грошей на свою сім’ю, хоч дочка мені не рідна, я ніколи не акцентував на цьому увагу і робив усе, щоб мати щасливу родину. Іноді вона бачилася з біологічним батьком.
Я ніколи не цікавився подробицями розлучення дружини та цього чоловіка, але знаю точно, що він ні копійки не вклав у свою рідну дочку. Він не давав їй грошей на кишенькові витрати, не купував речей, не оплачував навчання.
Все це я робив, але дочка все одно з радістю спілкувалася зі своїм татом. Коли їй зробив пропозицію її хлопець, було ухвалено рішення, що максимальна кількість гостей буде 250 осіб.
Звичайно, я брав участь в організації весілля та його фінансуванні, тож вважав, що можу покликати на свято 20 друзів. Я написав список людей, яких хотів би бачити на весіллі, і віддав його дружині.
Мені пообіцяли, що про це подбають. Вже напередодні весілля, коли все вже було майже готове, всім розіслали запрошення, я зустрів свого друга, якого вписав до списку своїх гостей.
Коли ми спілкувалися, і я запитав його, чи буде він на весіллі. У відповідь я почув, що він нічого не чув про весілля та запрошення не отримував. Пізніше стало ясно, що в списку гостей немає жодної близької мені людини.
Останньою краплею став день, коли я повернувся з роботи і застав дома майбутнього зятя з сім’єю, мою дружину і падчерку з її рідним батьком. Мене навіть не попередили, що в нас будуть гості.
Вся увага була прикута до батька моєї падчерки. Мені було прикро спостерігати, як вони мило спілкуються. Що зробив цей чоловік для своєї рідної доньки, щоб її життя було щасливим?
Він жодних зусиль не докладав до організації свята. Тоді я взяв келих і сказав, що був щасливий усі ці роки виховувати та підтримувати майбутню наречену. Велике задоволення мені приносило проведений час у цій сім’ї.
Але я зробив те, чого від мене точно не очікували – я подякував батькові нареченої та всім гостям. Заявив, що нарешті зрозумів, що завжди був лише банкоматом. Урочисто заявив, що оплачувати весілля я не буду.
Цей клопіт тепер на плечах батька нареченої. Потім випроводив гостей зі свого будинку, а дружині та падчериці сказав, що вони більше тут не живуть. Я був готовий оплатити весілля. Що я отримав натомість? Мені плюнули в душу.
