– Половину зарплати, вважай, ти до своєї сім’ї не доносив, щоб утримувати зневажливу матір і сестру-ледарку? А ми весь цей час жили на те, що залишалося
— А цього я зараз не зрозуміла! — вимовила Дарина, вказуючи за спину. —
– Чия дитина стоїть під дверима? – запитала Ліля. – У мене дітей немає. Якщо ти забув попередити сина, що мене сьогодні вдома не буде, то вирішуй проблему сам
Всю роботу, яку треба було зробити в п’ятницю, Ліля закінчила ще до обіду. Але
— Лук’яненко! Я ж тебе шукав — а ти ось що! Пропоную сина назвати або Костею — Костянтином, або Олександром. Вибирай, що тобі більше подобається, філолог ти мій ненаглядний
Вероніка Сергіївна нарешті вирвалася у відпустку. Можна було розслабитися, вийти з щоденного образу суворого
 Тебе ніхто не кидає, ти наша дівчинка, наша улюблена дочка. Моя тобі порада, помирися з татом, познайомся з братом, він кумедний хлопчик
-Мамо, тато, я приїхала. Катя кинула сумку в передпокої і, роздягаючись, побігла на кухню,
— Відмінна партія! — погодилася рідня. — А якщо буде вередувати, то навчимо по-нашому, по-простому
— Іди додому! Там з тобою розмовлятиму! — невдоволено кинув Максим. — Не вистачало
Не можна жінці, коли вона так виглядає, говорити «Заспокойся!» Це завжди має протилежний ефект. Але Рінат цього не знав
— П’ять хвилин вже вдома, чому вечеря не на столі? — прокричав Рінат. Марія
— У моєму власному домі. Ти вирішила, що раз ти приносиш гроші, то можеш мною командувати? Я — глава цієї сім’ї. І моє слово тут має бути законом. Розумієш
— Кирило, привіт. Слухай, у мене форс-мажор. Голос Лариси був напруженим, стиснутим, як пружина.
— Ви хотіли, щоб я пішла на кухню. Я пішла. А тепер іду далі — туди, де мою роботу поважають
Іра підняла погляд від монітора — код знову сипався. До здачі проекту залишалося три
Обіцяю вам, Семен Петрович. І вам, Андрію і Марина. Виростити Ігоря хорошою людиною. Як рідного. Ні — він і є рідний. Мій син
Семен стояв біля вітрини дитячого магазину і рахував у голові. Пенсія — маленька. Мінус
Він мій чоловік! Я повинна його слухатися. До того ж це так зручно — я зможу доглядати за його мамою і не хвилюватися за свою роботу. Не доведеться щоразу просити відгул
— Іване, ти як хочеш, але більше я так не можу. Або наймай доглядальницю,

You cannot copy content of this page