– Справа твоя, але на мене не розраховуй, – відрізала мати. – Мені такий онук не потрібен. Та й взагалі, мене Артур кличе заміж. Я і сама ще молода і у мене є право на особисте життя
– Ну, скажи мені, навіщо ти її запросив? Та ще й знову вона свої
– Ось! Про це я і говорив! Ти мене ніколи не розуміла і не зрозумієш! Знаєш, Олено? Ірина – справжня жінка, а ти… Ти підробка
– Олено… Ти взагалі це… Вибач мене… Я йду від тебе! Ось так… Тільки
Я такої смачної риби ще жодного разу в своєму житті не куштувала. Вона точно вчитель
Наталя вперше йшла в гості до Ірини Петрівни в статусі дружини її сина. Сашко,
— Ти себе бачила з боку? Ти ж світишся від щастя! Майже пританцьовуєш! Ірино, я тебе кохаю, але, якщо ти знайшла іншого
— Іро, ти чого так довго? Заснула чи що? Давай швидше! Ми на роботу
Тепер це мій секрет
Рита постійно прокручувала в голові події останніх років і ніяк не могла зрозуміти: чому
— Почне знову нити, що йому нічого, а мені все… Але ж нам потрібніше! Нам тісно, а у них дітей немає і не передбачається
— А як же квартира? — Прокинувся! Вона давно продана! — Як же так,
– Ти живеш у квартирі моєї дочки, на її гроші, тому що сам не працюєш. І ти вважаєш, що це не моя справа
Ксюша була маминою донькою. Для своєї доньки Ольга Федорівна завжди робила все, що могла,
– Ніякого ремонту немає. Просто твою тітку не хотіла до себе в дім запрошувати
– Довго ще будемо терпіти її витівки? Скоро вона весь табір сюди притягне! –
Гроші його дратують! Та хто тобі заважає заробити? Мозок є, талант, золоті руки, працюй, твори! Ні! Ну добре. Нехай живе сам по собі
— Розумієш, мене дратує те, що у тебе є гроші! — Дратує?! — Так!
Так, я інша. Не така, як ви звикли. Я не вважаю, що жінка повинна з ранку до вечора стояти біля плити
Недільний ранок починався чудово. Марина прокинулася від запаху свіжозвареної кави — Сергій, її чоловік,

You cannot copy content of this page