-Юля, донечко… звідки в тобі стільки зла… Добре, я попрошу сусідку посидіти з Глібом… добре… я тебе зрозуміла
-Мамо, та ти з глузду з’їхала? Які діти? Я, може, заміж скоро вийду і
– Щоб бути покоївкою треба ще повчитися цього ремесла. А поки що будеш помічницею молодшої прибиральниці
– Тетяна? – Жанна не очікувала побачити на порозі сестру свого колишнього чоловіка. Дівчина
– Раз ти так сильно за них переживаєш, то чому ти тоді не впустиш їх жити до себе, коли ви переїдете
– Кириле, скільки можна тебе просити, синку? Коли ти вже поговориш зі своєю дружиною?
– Я навіть не знаю, як тобі дякувати. Я повірити не можу, що в нас із тобою вийшло
На вершині засніженого пагорба стояли дві дитячі фігурки. Вони дивилися вниз, на розкатану саморобну
– Щось на вас із батьком розлучення вплинуло якось дивно! Ви зовсім перестали думати про сім’ю
На місто опускалася ніч. Ілона йшла знайомою вулицею, залишивши машину на стоянці. Поспішати їй
– Ми листи писали. Вибереш вільну хвилинку, розкладеш аркуш паперу і пишеш, акуратно добираючи слова
Денна спека пішла на спад, вікна невеликого приватного будинку відчинені, і в кімнату, ворухнувши
– Таак… Не думала я, що ти така. Воістину, друзі пізнаються в біді… Утім, гаразд. Бог тобі суддя. Тільки знай, що якби ти опинилася на моєму місці, я б поставилася до тебе по-людськи
– Слухай, не мороч мені голову! – холодно вимовила Тамара. – Ось розписка. Тут
– Ви? А що ж ви без попередження прилетіли? Зачекайте, у мене не прибрано
– Мамо, – Христина тихенько, долаючи страх, підійшла до матері, – я їсти хочу.
– Я подумала, нехай твоя дочка поки що в нас залишається. Усе ж таки молода дівчина, як вона одна буде? Та й допомагає вона мені
Таня ось-ось мала привести на світ дитину. Лікарі говорили, що залишилося буквально кілька тижнів.
Вони мовчали, приховуючи одне від одного сльози. Сльози покаяння і примирення, розуміючи, що винні обидва
Розгублено, не кліпаючи, дивилася Марія на чоловіка, допитливо заглядаючи в його чорні глибокі очі,

You cannot copy content of this page