Ти мені не мати
Була вже половина третьої ночі, але Алла не спала ― чекала пасинка. Кирило затримувався
– Рито, може, дати родині другий шанс? Тобі вона сестра. Мені… все-таки теж онука
– Ось і все ,закінчилося твоє дитинство! “Порадував” Риту дід, коли її мама, його
– Ну, захоче йти, то нехай іде. Тримати мені її, чи що? Жінок, як і чоловіків, може бути багато. А батьки – вони єдині на все життя
– Не хочу додому йти, – сказала Юля. – Давай ще посидимо, – відповіла
— Не тобі судити, як я поводжуся! — заявила Альбіна Павлівна і додала: — А твій батько, значить, пристойно поводився, так
— Мамо, ти що, не розумієш, що це непристойно?! — Ти мені будеш вказувати,
— Ніно, інші матері, навпаки, синів з дому виганяють. А нам мама житлову площу надає. Зовсім безкоштовно! — процитував Марк слова матері
— Синку, я не дозволю вам орендувати квартиру, коли у мене ціла кімната пустує,
Ось він втомився – на роботі цілий день ґарував. А від чого може втомитися жінка, перебуваючи вдома? Від власних дітей? Але ж малюки – це радість
«Люби себе, плювати на всіх», – з роздратуванням думала Ольга, слухаючи поради Галини, –
— Хочу запропонувати тобі грошей. Багато грошей. Дуже багато. Якщо ти розлучишся з моїм сином
«Може, і нічого серйозного, — думала Юля, — але все це якось дивно. Дивитися
— Ви ж, коли жили з бабусею, обходилися якось однією кімнатою, ось і тепер так само. У вас і коридор, і кухня, і туалет з ванною, і балкон! Я ж їх не замикаю!  Я закрила тільки те, що належить мені
— Варя! Ну, будь ласка! — Чому ти так хвилюєшся? — відповіла сестра. —
Коли я приїду вступати в спадщину… Тато, як завжди, мене не зустріне з поїзда, не подасть руки, не візьме мій рюкзак
– Терміново приїжджай! Треба вступити в спадщину, врешті-решт! До Нового року! Мамі важко пояснити,
Чоловіка з причепом
Пам’ятаю, як зараз, той листопадовий вечір. Дощ зі снігом б’є у вікно, вітер у

You cannot copy content of this page