– Але ж мені всього 49… – Маргарита розгублено дивилася на лікаря. – Зовсім
Поруч з автостанцією красувався кіоск, підставивши дерев’яні боки яскравому сонцю. Промені були незвично гарячими,
– Вітаю тебе, Олечка, моя дорога! З дерев’яним весіллям вас! Щось я до Максима
«Бабусю, а нам довго їхати? А всі пасажири їдуть до нашого селища? А цукерки
– Добрий день! А ось і моє місце! У купе зайшла імпозантна дама в
Ангеліні Матвіївні йшов 70-й рік. Міцна ще була, але вже й часто втомлювалася. Раніше
Людмила зачинила замок і з полегшенням видихнула. Ну ось і славно. Два вихідних попереду,
– Вітю, я вже вдома! – Алла, не роззуваючись, пройшла на кухню з двома
— Артем, я не зрозуміла, вона що, пожартувала? — Ні. — Слухай, як так
Юля нервово смикала ремінь сумки, стоячи на пероні. До ювілею свекрухи — точніше, колишньої