– Не подобається, що я хочу свою сім’ю? Я втік від вас, почав будувати своє життя, а ви приїхали і знову за старе
– Зіно, ну не переживай ти так! Я розумію, що в селі, тобі міській
– Борис за життя часто тікав з дому. Я його знаходила в найнесподіваніших місцях. Він ніби знав, де потрібна допомога. Приходив до самотніх людей, до хворих. Допомагав їм впоратися з бідою. А потім повертався додому
У квартирі-студії, де жив Василь Петрович, смерділо дешевою локшиною швидкого приготування і застарілою самотністю.
– Себе він жаліє, а дитину хто пожаліє?! Вона ж дівчинка зовсім ще
– Ти ж уже доросла, все розумієш. – Поспішно і плутано пояснювала Любі мати.
– Ви, хлопці, і самі впораєтеся, а вона – мій скарб! Не думай, що я вас розділяю, просто дівчатам у цьому житті складніше, ніж вам, чоловікам
― Олександре, чому ти не береш трубку? Я тобі кілька днів не можу додзвонитися!
Хто з дівчат зараз скаже, що згодна стати моєю дружиною, завтра поїдемо до моїх батьків. Одружимося
Володька йшов свататися, а точніше офіційно просити згоди на весілля у батьків своєї нареченої.
Вона ніколи й подумати не могла, що свекруха буде намагатися одружити її чоловіка з іншою
Віра Віталіївна намагалася розлучити Настю з Сергієм з самого початку їхнього спільного життя –
Я просила тебе перевезти маму до Києва, але що ти сказав? Що немає грошей. Що я від тебе «вічно щось вимагаю». Та ти зациклився на грошах! У них щастя, чи що
Олеся і Володимир познайомилися в одному з дорогих столичних ресторанів. Він був успішним підприємцем,
— Розуміння, що турбота батьків не закінчується, коли дитина стає самостійною. Турбота батьків — це оберігати і допомагати своїм дітям у найскладніших ситуаціях
— А мій син вступив! — хвалилася Олена Олегівна подружці Наталі за чашкою чаю.
Сьогодні дочка до тебе приїхала і як ти її зустріла? Дочка! Твоя кров, а ти… Боже, якби ми були молодші, я б на розлучення подав, а тепер вже пізно. Холодно з тобою поруч, холодно
Клавдія Василівна повернулася додому. Вона ходила до перукарні, незважаючи на свій поважний вік, їй
– Ну, герой, підемо відновлювати те, що завдяки тобі було зруйновано
Світлана насолоджувалася чудовою, майже непристойно смачною кавою, привезеною їй з Бразилії, коли в двері

You cannot copy content of this page