– Почуй мене, Антон. Я просто… зализувала рани
Ольга і Максим вийшли з будівлі суду разом. Обличчя в обох були цілком спокійні.
— Маріє, ну що ти, справді? Ну куди тобі біле пальто? Ти ж одразу його забрудниш! Або пляму поставиш, або в калюжу завалишся, ти ж незграбна, як ведмідь! Та й взагалі, пальто з зачіскою носити треба, з підборами там, з сукнею, ну і з обличчям нормальним
-Мамо, що у вас з татом відбувається? Марія на секунду замислилася, а потім, глибоко
– Бачиш, Олеже, а ти говорив, що проблема в мамі! А мама знала, що робила! Тепер точно вистачить. Віолетта, серйозно, як Вам риба? Я так довго вчилася її готувати
Олег штовхнув вхідні двері, ті, у свою чергу, плавно відчинилися і прямо на нього
Іра не питала про Рогового, а мати – не говорила. Син і чоловік до них не приходив. Він «любив» родичів здалеку
– Я не хочу більше терпіти це все! – Ірина кричала, не могла зупинитися.
Аліса пройшла повз з байдужим виглядом. Варвару Михайлівну їй було зовсім не шкода, і допомагати вона не збиралася. Нехай сама виправляє свої помилки
Залишати увімкнений диктофон на робочому місці, щоб підслухати розмову колег, було не дуже добре.
Вдома він підняв очі до стелі. Тиша стояла густа, щільна. Немов докоряла в чомусь… Можливо, в тому, що Олег ненавидів цього Олексія? Ненавидів тільки тому, що той заважав йому спати
Олег жив у панельній дев’ятиповерхівці, де стіни тонші за папір, і кожне чхання сусіда
-Ми готові переїхати, чесне слово, – говорила мама Юлі, – сил ніяких немає, з самого садка за цим Андрієм, ну що ж таке
– Андрійку, це тобі. Пухкенька дівчинка з пухкенькими щічками простягає хлопчикові цукерку. – Не
– Юлю, та не потрібен мені цей Іван. Але, він такий. Дорослий, чи що. Машина у нього є. Про гроші зовсім не говорить. Квартира своя
– Маріє, зроби чай, будь ласка, я затримався на роботі. На вулиці такий холод,
Коли кохаєш, про підлість не думаєш. Ось закохаєшся, подивлюся на тебе
Алла, зайшовши додому, здивувалася, побачивши в передпокої чоловічі стоптані черевики. У квартирі пахло м’ясом,
— Ну, це були мої проблеми. Все якось налагодилося після тієї новорічної ночі, розумієш… Ніби я з темряви вийшла на світло… І почалося це зі знайомства з тобою
З чоловіком ми сварилися всю дорогу, тому що сильно запізнювалися і тому що хтось

You cannot copy content of this page