— Ви… випустили мою кішку на вулицю? Домашню кішку
Олена Сергіївна стояла посеред бездоганно чистої кухні в квартирі сина і з огидою дивилася
Олена помітила, що коли Марини поруч немає, то вона почувається краще, але варто їй приліпитися зі своїми розмовами, як нестерпний головний біль виникає десь у переніссі і повільно розповзається в усі боки
Коли Олені вдалося влаштуватися в цей офіс, вона була дуже цьому рада. Вона довгий
Мурзик буде жити тут, у бабусі! А якщо ви будете сваритися, то я теж залишуся тут! Ми її кинули, а так не роблять
Олена в розпачі схопилася за телефон. Хто допоможе в біді?! Може, сховати Мурзика у
— Та чому ви весь час дивуєтеся? — незадоволено запитав чоловік. — Так, отримала гарну спадщину і сказала, що тепер може не працювати! А ви що — справді не в курсі
— Ну, що ж — серцю не накажеш: іди! — легко погодилася Оля. —
— Знаєш що, дорога сестричко, — не витримав Кирило. — Приїжджай і займайся своїм сином сама! А від мене більше допомоги не чекайте, у мене є про кого подбати
— Марино, кинь мені пару тисяч, машину заправити, — попросив дружину Кирило. — А
— Свєта, сама винна! Я думав, тебе до вечора не буде вдома. Виправдовуватися не буду, ти сама все бачила і зрозуміла, що у мене стосунки з твоєю сестрою
— Світлано Михайлівно, у мене погана новина, на жаль. Я вивчив результати обстеження і
– Ні, тату. Не треба нікого шукати. Те, що я у вас опинилася, так і мало бути! – серйозно, не по-дитячому, відповіла Злата
Малятко лежало, дивилося на Катю великими чорними очима і не плакало. А жінка остовпіла,
-Нехай його дружина ретельніше стежить за своїм чоловіком. Покористуюся і віддам. Від нього не зменшиться
– Поліна, де ти знайдеш такого чоловіка? Розлучитися в будь-який момент встигнеш. Заміжня жінка
– Ця адреса переслідує мене в останні дні, – пояснила Віра, – її передає мені наш Іван
Віра не зводила очей з вивіски «Операційна». Літери розпливалися в очах від багатогодинного очікування,
Вона завжди каже, що їй щастить на добрих людей, але, швидше, навпаки: це людям – щастя, коли вона на їхньому шляху зустрічається
Андрій стояв біля вікна ординаторської в лікарні швидкої допомоги. Йшов ранковий дощ. Осінь, як

You cannot copy content of this page