Ти занадто довірлива. А в шлюбі так не можна… У шлюбі потрібно постійно бути насторожі
– Ігорю, давай без дурниць, га? — посміхнулася жінка……. — Мені прийшло два повідомлення
– Я звідки? Де мешканці? І що ти робиш у моїй квартирі
– Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед
– Як що? Жити, Дар’я Тихонівна. Жити, і все… Ну, будь ласка… Ну що вам, важко, чи що? Заради мене
– Ну, привіт, синку. Ось я і прийшла. – На порозі кабінету місцевого фельдшера,
— Я не знаю, навіщо ти на ній одружився. Але добром це не закінчиться
— Зайчику, мені треба дещо тобі сказати, — сказав Євген, обіймаючи дружину. — Кажи,
І слава Богу, – говорила сусідкам. – Не потрібна мені така невістка, та й син, мабуть, не син, раз проміняв матір на спідницю
Того дня до мене прийшла жінка, яку я вже років п’ять на порозі своєму
— Я знаю, що ця дитина не від мого сина! Тож або ти сама зізнаєшся йому в цьому, або я йому все розповім
— П’єш чай без нічого, Ксюшо? Нервуєш? Голос Тамари Павлівни був солодким, як перестиглий
— Тільки моя дружина, мама, буде командувати в моєму домі
Скрегіт металу в замковій щілині був для Артема сигналом, знайомим до болю. Він не
 Розумієш, я не готовий зараз присвятити своє життя дітям! Я хочу подорожувати, ходити в клуби, проводити час удвох з тобою… Ніхто третій нам зараз не потрібен
Машини їхали одна за одною, навколо товпилися люди, запах розпеченого асфальту змішувався із запахом
– Ти…, ти…, ти не гідна мене! Я йду до мами, а ти будеш вмовляти мене повернутися, так ось, я добре подумаю, чи варто мені це робити
Тетяна прокинулася від брязкоту посуду. Значить, Микола вже встав і не побачив у каструльці
Ти обіцяв мені прожити мінімум десять років! Минуло тільки п’ять! Ти хочеш зрадити нашого Малюка? Повернися назад
– Ходімо додому, Малюк, ходімо, – погладив Сергій Петрович пса по голові, – її

You cannot copy content of this page