— Не хочу, — шмигнув носом Сергій, — не хочу більше собаку! Такого, як Сірий, не знайти… — і знову розплакався
— Не хочу, — шмигнув носом Сергій, — не хочу більше собаку! Такого, як
— Я все розумію, але скільки можна? Повертайся додому. Я, так і бути, ні слова тобі ніколи не скажу про цю твою авантюру, як ніби її ніколи й не було, добре? Ніколи тебе цією Дариною не докорятиму
— Антон, скажи, тільки чесно. У тебе хтось з’явився? — цього разу Марина вирішила
– Мама була права, ти шукаєш собі того, на чию шию можна залізти
Ася була щаслива. Вона мчала додому на крилах кохання. Федір зробив їй пропозицію. По
-Я так розумію, ви моя мати? З ювілеєм вас. Будемо знайомі, мене Роман звати
– Я ніколи їх не знайду. Ніколи не попрошу вибачення, – плакала мама на
 – Розмовляю з котом. Дожила! Втім, може, ти моя єдина компанія тепер. Тому, буду розмовляти з тобою, добре
– Ой, лихо-лихо! – Лера глянула на годинник і пришвидшила крок, хоча і так
– Та де це бачено, щоб при живій дружині чоловіка сватали? Ну вже ні. Михайла не віддам
– Мамо, я, мабуть, розлучуся з Михайлом. – Та ти що. Чому, донечко? –
– Ми поруч, кажуть вони своїй улюбленій бабусі, яка замінила їм усіх. І маму, і тата, і всіх-всіх-всіх
– Ви ніхто хлопчикові, ми будемо шукати кровних родичів, а якщо не знайдуться за
Спочатку думала влаштувати чоловікові скандал. Потім трохи відпустило: кілька днів жила в напрузі і ось знайшла підтвердження своїм припущенням
– Як справи, питаєш? Як у бородатих анекдотах про відрядження, – гірко посміхнулася Аліна.
— Я працюю, утримую всіх. Але я ще й несправедлива
Наталя підхопила чергову коробку і попрямувала до сходів. Роман йшов слідом, несучи відразу дві
– Схоже, залишуся тут з тобою. Додому не потрапити. На квиток грошей немає, а йти – не варіант
Катя розгублено тупцювала біля автобусної зупинки, переступаючи з ноги на ногу. Грошей на проїзд

You cannot copy content of this page