У великій світлій залі грала приємна музика. Гості сиділи по місцях та насолоджувалися вишуканими стравами. Вечір був до непристойності шикарний, адже родичі нареченої і нареченого не поскупилися на організацію прекрасного свята для молодих.
На прикрашеній кулями сцені грали джаз запрошені музиканти. Саксофоніст, захоплений грою, відстукував ритм ногою. Інші музиканти час від часу поглядали на годинник, наче чекали, що хтось прийде їх підмінити. У повітрі лунав аромат кохання та флюїди щастя.
Наречений і наречена щохвилини дивилися один одному в очі, цілувалися і радісно посміхалися. Родичі зачаровано дивилися на гарну пару, пошепки перемовлялися за столами, згадуючи свої щасливі часи.
Батько нареченої теж сидів за столом і милувався нареченими. У свої 50 він багато побачив у житті, але видавати заміж улюблену дочку для нього було найбільшою честю.
Він дивився на наречену. Та була така прекрасна в ніжно білій весільній сукні. Скромна зачіска та діадема у волоссі підкреслювали незвичайну красу. Наречений теж виглядав непогано. Він вибрав чорний приталений костюм, а в петлиці мав букетик бузкових квітів.
Весілля тільки почалося, але запрошені гості вже трохи нудьгували. Усі чекали на тамаду. Вона мала приїхати з хвилину на хвилину, тоді торжество стало б веселіше. Поки гості розважалися лише знищенням бутербродів із червоною ікрою.
Коли гості зовсім зажурилися, тамада зненацька з’явилася на обрії. Висока, струнка, приваблива жінка в шовковій сукні. Вона піднялася на сцену і сотні очей кинулися на неї. Оксамитовий тембр її голосу змусив усіх присутніх здригнутися і звернути увагу на тамаду.
– Доброго вечора, шановні гості. Цього прекрасного дня я хочу від душі привітати молодих зі створенням сім’ї та подарувати для них пісню, яка назавжди поєднає їхні серця.
Тамада знаком показала музикантам, що можна починати, потім прикрила очі, прислухаючись до ритму музики, і заспівала.
Її голос пролунав у повній залі, як грім серед ясного неба. Він був одночасно ніжним і пристрасним, привабливим і заспокійливим. Гості відволіклися від поїдання салатів і звернули увагу на співачку.
Співала вона справді шикарно, вміло, професійно, але справа була зовсім не в цьому. Почувши голос співачки, Андрій Віталійович стрепенувся. Батько нареченої вловив у її співі знайомі нотки, які торкнулися його до глибини душі.
Коли дочка подивилася на батька, вона зрозуміла, що він плаче. Вона ніколи не бачила батька таким сентиментальним. Тільки чоловік знав, чому пісня так зворушила його. Він дивився на тамаду і не впізнавав її обличчя.
– Господи, постать наче схожа. Ті ж довгі стрункі ноги, той же чарівний голос, що змушує шкіру покриватися мурашками з першої ноти.
Андрій підійшов ближче до сцени, щоби переконатися у своїй правоті. Поглянувши на очі співачки, він зрозумів, що це вона.
На чоловіка наринули спогади. Вони закружляли його у вирі подій минулого. Стало важко дихати. Він послабив комір сорочки, смикнув краватку. Як це було давно! Але він пам’ятав усе, як учора.
Андрій виріс у бідній родині. Батькам ніколи будо займатися дітьми,вони працювали, приходили з роботи і лаялись на кухні,мати втомлена мила посуд після вечері, батько голосно кричав на неї не зрозуміло за що.
Дивлячись на неадекватну поведінку батьків, Андрій розумів, що хоче іншого життя. Йому довелося досить рано подорослішати. Життя навчило його, як бути сильним, коли ніхто не простягає руку допомоги.
У маленькому містечку практично не було роботи. Горбатитися за копійки Андрій не хотів, інакше на нього чекало б таке ж майбутнє, як у батьків.
Хлопець вирішив спробувати щастя у столиці. Він знав, що не стане багатієм з першого дня, але спробувати було варто.
Спочатку з роботою у нього не склалося. Думав, невдачливий, коли інші працюють, а в нього не виходить.
Молодий чоловік улаштувався посібником на будівництво. Гроші платили добрі. Він надихнувся, почав працювати за трьох. Потім змінився виконроб, і справи пішли погано. Зарплатню платити перестали. Доводилося буквально вимолювати гроші на їжу.
У результаті не виплатили нічого. Ще й паспорт десь загубив. Три місяці пішли псові під хвіст. Андрій лишився ні з чим. Йому потрібні були гроші, щоб поновити документи. Вічний кругообіг…
Залишившись без засобів для існування, Андрій сидів на лавці в парку і думав, що йому робити. Ночувати на вокзалі йому не хотілося, додому повертатися — тим паче. Але іншого виходу не бачив. Навіть сльозу пустив.
Сидить сумний. Повз нього проходила старенька. Побачила, що хлопець засмучений і підійшла запитати, що трапилося.
Андрій розповів їй, що залишився без паспорта та грошей, та й ночувати ніде. Літня жінка задумалася, потім сказала: “Ти знаєш, хлопче, мене тобі сам Бог послав. Я працюю економкою на дачі у багатіїв. У них мережа ресторанів та кафе по місту. Вони сьогодні між собою казали, що їм потрібний садівник. Збиралися заявку в агенцію давати. Мене до ресторану послали з дорученням, а водій чекає он там за рогом. Поїхали зі мною. Я скажу, що ти мій племінник. Тебе без паспорта візьмуть.”
Обличчя Андрія засяяло. Він був готовий цілувати руки цієї доброї старенької, настільки вчасно вона опинилася на життєвому шляху.
Раїса Павлівна мала рацію. Господарі її поважали, тож племінника взяли на роботу без проблем та без паспорта. Повірили на слово, сказали, що потім занесе, коли зробить новий. Так Андрій став працювати у Гільдієвих садівником.
На подяку за те, що його взяли на роботу, Андрій працював практично на три посади. Він виконував усі садівничі роботи, працював двірником і допомагав з ремонтом в особняку.
Він був ідеальним працівником, тож претензій до нього ніколи не було. Хлопець був невибагливий. Йому вистачило, що його годують, дають йому кров, ще й зарплатню платять.
Якось господарі вирішили влаштувати свято в особняку з нагоди дня народження господаря будинку.
Дружина бізнесмена, жінка років сорока п’яти, зробила чоловікові сюрприз, запросивши на вечірку свою двоюрідну сестру співачку. Галина навчалася в університеті на факультеті вокалу. Співала просто чудово.
На грандіозний банкет з’їхалися найвідоміші бізнесмени столиці. Галина вже чекала на гостей у залі та розпочала вечір із привітань Олега та виконання пісні для іменинника.
Співачка підкорила серця всіх глядачів. Її кілька разів викликали на біс.Зовнішність дівчини була просто приголомшливою, а її голос був приємним доповненням до гарної обгортки.
Дівчина розважала гостей піснями весь вечір, а під кінець музиканти оголосили білий танець і відпустили співачку, надавши їй можливість повеселитися з гостями.
Андрій весь вечір простояв біля колони у залі та спостерігав за солісткою. Він бачив, що вона віддається своїй справі із головою, вміло користується своїм талантом. Цей шарм неможливо було не помітити. Який був подив Андрія, коли після оголошення білого танцю ніжна рука в шовковій рукавичці поплескала його по плечу. Обернувшись, він побачив Галину, яка зніяковіло посміхалася.
– Я бачила, що ви весь вечір простояли біля колони, слухаючи мої пісні. Сподіваюся, вам сподобалося.
Андрій не міг вимовити жодного слова. Він забув усе, що хотів сказати. Дівчина не стала мучити хлопця, просто взяла його за руку та запросила на танець. Залишок вечора вони танцювали і Андрій оговтався від ступору, почав сміятися, жартувати та фліртувати зі співачкою.
Запрошені гості шепотіли кутами, що вона зробила гарний вибір, адже хлопець шалено привабливий. Лише сестра Галини була не рада. Їй було неприємно, що дівчина танцює із прислугою.
Після закінчення свята Андрій провів Галину до її кімнати, але пообіцяв, що вони ще побачаться. Так і сталося.
Поки Галина гостювала у сестри, вони зустрічалися щодня. Незабаром це спілкування переросло в щось більше.
Побачивши, як молоді люди ніжно тримаються за руки в саду, Олена розлютилася. Вона попросила Андрія зайнятися роботою, а Галину відвела на серйозну розмову.
Під час майже годинної лекції сестра вичитувала співачку за зв’язок із садівником, але дівчина нічого не хотіла чути. Для неї не був важливим соціальний статус людини, тим більше, що вони з Андрієм ніби були створені один для одного, розуміли все з півслова.
Родичі співачки були проти того, щоб вона зустрічалася з прислугою, але вони рипіли зубами та мовчали.
Якось господар будинку зібрався до міста у справах, а Галина попросилася з ним. Вона хотіла зробити хлопцеві сюрприз, замовила подарунок. Перед поїздкою поговорила з Андрієм, пообіцявши, що скоро повернеться.
Коли Олена зайшла до будинку для прислуги з невдоволенним обличчям, він зрозумів, що щось не так. Жінка сказала, що Олег та Галина потрапили в аварію. Галина пішла з життя на місці від серйозних травм несумісних із життям.
Життя Андрія миттєво розділилося на до і після. Хлопець бився в істериці. Його довго не могли заспокоїти. Раїса Павлівна відпоювала його заспокійливим.
Дізнавшись, що Андрій зовсім розкис, господиня попросила його поїхати. Вона сказала, що їй не потрібні такі історії у домі. Виплатила йому зарплатню та сказала, щоб він повертався до себе в глибинку.
Через шок Андрій не пам’ятав, як опинився вдома. Він знову сидів у маленькій тісній квартирі і думав, як жити далі.
Як виявилося надалі, Галина в аварії вижила, але настільки сильно постраждала, що її обличчя збирали шматочками. Дівчині знадобилося безліч пластичних операцій, щоб повернути нормальний зовнішній вигляд.
Галина постійно питала, чому Андрій не приходить до лікарні, але всі мовчали, не хотіли говорити. Коли співачка одужала, сестра сказала, що Андрій вирішив, що вона залишиться потворою. Тому покинув її.
Дівчина не могла повірити, що хлопець міг так вчинити з нею. Але її переконали у протилежному.
Олена та Олег часто сперечалися з цього приводу. Чоловікові стало шкода Галину. Він просив розповісти їй правду, але дружина була непохитна. Вона була впевнена, що Галині буде краще, якщо вона знайде заможного чоловіка, рівню собі.
Андрій розпочав нове життя у рідному місті. Від душевної туги він почав зустрічатися з жінкою старшою за себе, досить заможною дамою. Вона була від нього божевільна, навіть подарувала йому дочку, хоча в її віці було досить пізно. Вона кохала чоловіка, але він все мріяв про перше кохання, бачив її у снах.
Жило подружжя непогано. За допомогою активів організували невеликий бізнес, змогли підвестися. Все було добре, доки дружина не захворіла. Їй поставили діагноз онкологія, і вона пішла з життя за кілька місяців. Хіміотерапія та купа ліків не допомогли.
Андрій знову впав у депресію, звинувачував себе у всьому. Вдруге одружуватися він не зміг, не лежала душа ні до кого. Але час лікує. Серце Андрія теж вилікувалось від ран.
І ось йому 50, він солідний відомий бізнесмен. Сьогодні важливий день у його житті – весілля коханої доньки. А в запрошеній тамаді Андрій впізнав своє перше кохання, хоча це й здавалося неймовірним.
Він сумнівався, чи вона це, адже обличчя було зовсім несхоже. Коли жінка заспівала пісню, музиканти продовжили грати. Тамада зійшла зі сцени, підійшла до Андрія і сказала: “Ви так уважно слухали мою пісню. Сподіваюся, вам сподобалося».
У Андрія перехопило подих. Він дивився на знайому родимку на правій ключиці і розумів, що зараз знепритомніє.
– Я запрошую вас на білий танець, — сміючись, промовила співачка.
Тепер у Андрія не було сумніву, хто перед ним. Він обійняв Галину і закружляв її залом. Під час танцю жінка розповіла йому, що сталося багато років тому. За цей час вона так і не змогла вийти заміж, не могла забути Андрія.
Сестра нарешті визнала свою помилку, відчуваючи себе винною у самотності Галини. Олена розповіла Галі правду і вибачилася.
Звернувшись до знайомого з органів, Галина попросила знайти адресу Андрія. Вирішила влаштувати йому сюрприз, з’явившись на весілля дочки як тамада.
Андрій був дуже щасливий. Він стискав жінку в обіймах і розумів, що на нього чекають щасливі роки разом з Галиною — з його вічним коханням.
