Зі мною сталася дуже дивна і вкрай неприємна історія. Досі не знаю, що мені робити… Начебто нічого особливого. Принаймні, на перший погляд. У всякому разі, мене це добряче налякало.
Пригадавши після трьох років, що минули, цю історію, я дещо занепокоїлася. Я зустрічалася з хлопцем, мені тоді було 15, йому 18. Зустрічалися на той момент ми трохи більше року.
Одного ранку я зайшла до нього додому, але він пішов у якихось справах і ми розмовляли з його сестрою. У цей момент із нічної зміни повернувся його вітчим. Трохи нетверезий.
Покликав нас, посадив кожну на коліно, обійняв, і сказав, що обох любить однаково: свою доньку рідну, і мене, дівчину пасинка. І почав розповідати якусь нісенітницю.
Тобто дуже чітко й логічно, не схоже було на п’яну маячню, але раптово й несподівано розповідав такі речі, що ми із сестрою хлопця обімліли. Говорив, що нам багато хто заздрить, бо пара гарна.
Мені й справді багато хто заздрив, бо вважали мого хлопця красенем – начебто гарненька зовнішність запорука щасливих стосунків. Цей дядько казав, що дехто має на нас зуб, багато злості і нам загрожує небезпека.
Що він – вітчим мого хлопця – чаклун і може залікувати, наприклад, будь-яку рану за секунду, і якщо щось не так, то мені слід звернутися до нього, щоб він розібрався.
Після цієї розмови він довго ховав від мене очі й уникав, хоча ми завжди добре спілкувалися. Стосунки з хлопцем не склалися, і справді через чужу злобу, але це окрема історія.
Через два роки після того випадку ми розійшлися, але він мене не відпускає. У мене інша кохана людина, але мама до нього погано ставиться, змушує мене в соцмережі заходити на сторінку колишнього хлопця.
Вона постійно плачеться про його нещасливу долю. Про його некрасиву нелюбу нову дівчину весь час згадує. Він мені сниться без кінця в кошмарах, ввижається постійно.
Понад рік від розставання минуло, я його не кохаю, але зате замість любові з’явився майже панічний страх його появи в моєму житті. Один раз після розставання колишній мене переслідував і навіть застосував силу.
Я нікуди не повідомила, хоча напевно треба було б, але розповіла мамі, а вона знову його пожаліла! Не знаю, збіги це, моя запалена від хворобливого страху фантазія чи все ж таки є якийсь зв’язок…
