По суботах я часто ходжу до сина в гості. Він, на жаль, у цей час працює, але мене завжди зустрічає невістка. Ми сідаємо пити чай, розмовляємо, а потім готуємо кілька страв, щоб у них у неділю був вільним цілий день.
Можу собі це дозволити, бо в мене на пенсії вільного часу повно. Крім того, невістка – сирота. І її нікому було вчити кулінарних премудростей. Вона мені як донька. Завжди посміхається, слухає мене і підтримує, навіть коли син не згоден.
А я по молодості працювала в громадському харчуванні, тож розповісти і показати мені є що. Ось і готуємо каші, рагу, котлети а багато чого іншого. Домашня їжа, вона ж найкраща. Моя свекруха – людина зовсім іншої породи.
Владна, гордовита. У житті не пропрацювала жодного дня, а пихи на десятьох вистачить. Вже скільки вона мені нервів зіпсувала за життя. У якийсь момент я просто перестала сприймати її всерйоз.
Вона все ще жива і постійно намагається нав’язати всім свою думку. Коли свекруха дізналася, що онук одружився, навіть приїжджала кілька разів. Їй не сподобалося все – житло, район, ремонт і, звісно ж, моя невістка.
Вона, бачте, господиня погана. Повторюся, сама вона не виходила на роботу жодного разу. Щось робити по дому – так корона впаде. Добре, що її колишній чоловік міг забезпечувати сім’ю, не роздмухуючи конфліктів.
Потім свекруха дізналася, що я ходжу до сина і проводжу час із невісткою. Це її теж не влаштувало, адже, на її думку, я повністю порушую традиційну сімейну ієрархію. Приходжу до них, нав’язуюся, а має бути все навпаки.
Але для цієї жінки немає правильних відповідей. Є тільки дві думки – її і помилкова. Тож я не особливо намагаюся виправдовуватися. Я зміцнила стосунки з власним сином і знайшла ще й дочку.
Я постійно в курсі всіх подій у житті моїх дітей. Крім того, у мене немає відчуття самотності, особливо у вихідні дні. Адже спілкування мені вистачає з головою, внаслідок чого і настрій мій завжди чудовий.
Я намагаюся не повчати людей, завжди поводитися спокійно і доброзичливо. Вже точно не намагатися бути вищою за інших. Тож мене часто кличуть прогулятися, якщо на вулиці гарна погода.
Та й немає в мене такого в характері – вказувати, як потрібно жити. Вважаю, це дуже важлива риса для жінки у віці трошки під 60. З іншого боку, я бачу, як йдуть справи у свекрухи.
Попри невелику різницю між нами у віці, її позаочі називають старою і навіть відьмою. Ставлення до неї, загалом, не дуже, але ж вона вже в тому віці, коли можна було б задуматися над своєю поведінкою, щось виправити.
Але жінка продовжує гнути свою лінію, незважаючи ні на що. На мою думку, потрібно бути ближче до людей і ставитися до них із повагою. Тримати себе у формі й намагатися відповідати взаємністю на доброту.
Якби всі, хоча б трішки, дотримувалися таких принципів світ став би кращим і привітнішим. Спробуйте сходити до родичів у гості, якщо вони не будуть проти. Ось хороший спосіб, як провести вихідний день.
Так і сам весело проведеш час. Та й іншим покажете чудовий приклад, а сидіти вдома і “насолоджуватися” самотністю – не найвеселіша затія. Користі від неї ніякої, та ще й на старості років буде прикро.
