Мій син закохався, і я була щаслива, поки не дізналася, що моя майбутня невістка чекає на дитину від іншого. Раптовий дзвінок сина змусив мене понервуватись – він потрапив до лікарні. Щоправда, нічого страшного, але у лікарні його залишили для спостереження на три дні.
Потім виявилося, що цього терміну йому вистачило, щоб закохатися у молоденьку медсестру. Загалом Олечка і мені сподобалася – мила, доброзичлива. Їхній роман тривав два місяці, коли син із нареченою прийшли до мене на чай і повідомили новини.
Вони збиралися побратися, і, виявляється, Олечка чекає на малюка… від іншого чоловіка! І мій син знав про це від початку їхніх стосунків. Я переживала, що в Олі міг бути корисливий мотив. Кому хочеться бути самотньою матір’ю, та ще й жити в гуртожитку, а виросла у дитбудинку.
Та й невідомо, що там за рідний тато, раптом генетика погана, але я людина неконфліктна і не стала більше влаштовувати допитів та сварок із цього приводу. Змирилася. Незадовго до весілля до мене зайшла Оля. Вона запевняла, що кохає мого сина і вона не наполягала, щоб він визнав дитину.
Разом із Дімою я поїхала забирати Олю та новонародженого Ігорка з пологового будинку. Вони винайняли квартиру і вирішили жити окремо. Коли я за кілька днів зайшла до них, з’ясувалося, що вони майже не сплять, Ігор часто плаче. Я одразу зрозуміла, що його турбує животик.
Порадила давати йому кропову воду, робити масаж. Мої методи 25-річної давності працювали, і Оля була щиро мені вдячна, а потім, непомітно, я й сама прив’язалася до цієї маленької кричачої грудочки, ходила з ним гуляти, ніколи не відмовляла посидіти, поки син із невісткою відлучалися.
З того часу минуло п’ять років. Жодного разу в мене з невісткою не було конфліктів чи розбіжностей. Ніколи вона мені грубого слова не сказала. Мені здавалося, що і з сином вони живуть душа в душу. Ну просять взяти Ігоря на вихідні, але ж вони молоді, хочуть побути вдвох, а я тільки рада онукові.
Але одного разу Ігор мене приголомшив. Він розповів, що тато весь час кричить, а мама плаче. І мені також хочеться через це плакати. Злякавшись, я вирішила серйозно поговорити з сином. Він зізнався, що в них не все добре. Виявилося, що моя невістка більше не матиме дітей
Вже за місяць вони розлучилися. Оля відпустила Діму без жодних претензій. У РАГСі невістка виглядала розгубленою. Взявши мене за руку та спитала, чи буду я спілкуватися з Ігорем. Звичайно, я пообіцяла бути поряд. Потім син знову одружився, у мене з’явилася нова невістка.
Вона була гарною дівчиною, але душею я до неї не прикипіла. Моєю віддушиною став Ігор. Він підростав, змінювався, і я жила його проблемами та інтересами. Ось ми разом освоїли велосипед, я почала розбиратися в моделях машин, потім ми освоїли комп’ютер…
Ігор не любив робити уроки, а я вигадувала, як його захопити, розповідала про великих учених. Після кількох років шлюбу у Діми та Свєти народилася донька, але її поява не зворушила мене так сильно, як колись народження Ігоря. Свати вдень і вночі поралися з онукою, а я була начебто ні до чого…
Якось Ігор прийшов до мене серед тижня і заявив, що хоче жити зі мною. У Олі з’явився чоловік. Я постаралася заспокоїти онука. Сказала, що мама має право на щастя, що він, як і раніше, для неї найголовніший чоловік. Наступного дня зустрілася з колишньою невісткою.
Я напряму запитала про нового чоловіка. Вона ж розповіла, що він чудовий і обожнює Ігоря, наче рідного. Тут вже прийшла моя черга бентежитись і бурмотіти. Мямлила щось з приводу нового тата й бабусі, що я тепер для них ніхто… Коли слова зникли, підняла очі на невістку.
А Оля, вперше за стільки років, зі сльозами на очах, міцно обійняла мене. Вона запевнила, що я ніколи їм не стану чужою. За її словами, вона теж була в моїй сім’ї чужою, але ж пройшло стільки часу та різноманітних негараздів, а ми все одно сім’я, та й для Ігоря я справжнісінька бабуся. І завжди так буде!
