Мені 35, вісім років розлучена, виховую сина. Уже здоровий лоб, нещодавно виповнилося 14. У нас почалися веселі дні. Він увійшов у такий важкий період – з милого маминого кошеняти перетворився на маленького злющого пітбуля. Що не день, то скандал. Почав огризатися, прогулювати уроки.
Хамить, грубіянить, б’ється в школі. Підліток, одним словом. Нещодавно мене понизили на посаді, і грошей у сім’ї стало менше, а синові фіолетово. Випрошує дорогі гаджети й одяг, ще й жебрачкою нещодавно назвав. Хоча знає, яка в нас зараз ситуація.
Я на себе зайву копійку не витрачу, йому куплю необхідне, а йому все не те й не так, тільки носом крутить. Днями взагалі заявив, що я скнара і зануда. Нахвалював батька, бо він же нормальний і ніколи не шкодує грошей. До того мене розлютив, що я в серцях випалила, що він може їхати до батька.
Цей дрібний хитрун тільки того й домагався. Задоволений зібрав речі і помчав до батька за місто. Звичайно, тато хороший. Тато просто чудовий, бо живе окремо, а ще грошей кишенькових дасть, за першим писком купить нову дорогу приставку або наворочений смарт-годинник.
Замість вечері піцу замовить або фастфудом нагодує. Посуд мити й пилососити не змушує, уроки не перевіряє. Уже котрий місяць обіцяє купити новий телефон і електрогітару. Ідеальний батько! Я вирішила, що нехай малий їде до батька. У того нова сім’я, великий заміський будинок. Ідилія!
Щоправда, нова дружина тримає господарство і чоловіка в їжакових рукавицях. Вона там усім заправляє і вже точно не має наміру возитися з пасинком. Колишній чоловік під її впливом теж змінив ставлення до виховання. Тепер обожнюваний татко вже не здається таким милим.
Змушує його прибирати свою кімнату і пилососити весь будинок. Двір великий, і його прибирання теж лягло на плечі сина: сніг почистити або листя розгребти. І мачуха до праці долучає: картоплю почистити, в аптеку або магазин збігати, а селище невелике, тут продуктовий за 20 хвилин пішки.
Або якщо потрібно з молодшеньким посидіти, сина просто ставлять перед фактом. Починає бунтувати – одразу ж позбавляють телефону, приставки та Інтернету. До школи він тепер добирається сам на маршрутці. Раніше його матуся возила за будь-якої погоди.
Навіть якщо в неї відпустка або погане самопочуття. Тато навмисне сина нікуди не повезе. Він бізнесмен, може дозволити собі поїхати на роботу після обіду або зовсім залишитися вдома. Син живе в кімнаті з молодшим братом. Тому шість, і він жахливий шибеник.
Любить пошуміти, поприставати, хапати чужі речі і розбирати їх на деталі, а о пів на десяту його вкладають. Разом із ним із великим невдоволенням лягає спати мій син, бо в кімнаті має бути темно й тихо. Ніякої музики та телефонів. Таткового бунтаря вистачило на чотири місяці.
При цьому з вередливості заявляв мені, що в нього все чудово, а сам, бідолаха, зціпивши зуби, зносив сувору муштру нової батьківської сім’ї. Я ж за цей час так добре відпочила! Ніхто тобі нерви не тріпав, капризами не мучив, уроки перевіряти не треба до опівночі.
Усі розбірки з учителями, гуртки, секції та батьківські збори лягли на плечі татуся. Син зовсім видихався, зателефонував мені і з повинною попросився назад. Навчена на старих помилках, я склала цілий список нових правил. Мені потрібна допомога по дому, хороша успішність і гідна поведінка.
І ніяких примх і випрошування грошей! Хоче дорогу цацку – нехай шукає підробіток і сам на неї збирає. Він повернувся після Нового року. Дитину як підмінили! Сам прибирає без зайвих нагадувань, ходить у магазин за продуктами, сам їздить до школи і навіть вибився в хорошисти.
Нещодавно і зовсім зворушив мене. Приготував мені на сніданок омлет, зварив каву. Ще й трояндочку притягнув. Обійняв міцно-міцно, попросив вибачення за свої пустощі. Сказав, що зрозумів, як сильно мене любить і як багато я для нього робила, а він не цінував. Я навіть тихенько сльозу пустила.
Ось тобі й несподівано досягнута мета виховання, адже треба так багато і так мало одночасно. Відпустити, якщо виривається. Новий досвід найкраще засвоюється в порівнянні, за великої різниці температур. Я пишаюся своїм хлопчиком! Впевнена, він зробив правильні висновки і виросте гідною людиною.
