Пишу сюди, щоб дізнатися, чи є ще серед людей споріднені стосунки, у повному розумінні цього слова – підтримка, розуміння, кохання тощо?
І чи достатньо для цього тільки народиться в цій сім’ї? Чи це вже у минулому і не актуально?
Цікавлюся, бо мені не пощастило з цим, і я страждаю від нелюбові та несправедливого ставлення до себе своєї рідні, а втіху знаходжу у доньці і ще є одна справжня подруга. Але любов рідні відчувати завжди є потреба.
Відразу скажу, що я синя панчоха, зразок моральності так би мовити. Я в розлученні, але спостерігала беззаперечне кохання його рідні до нього, навіть за межею розумного.
Саме це кохання його рідні нас і розлучило. Такою любов’ю я люблю свою дочку, абсолютну, для любові мені достатньо того, що я її народила.
Я розумію, якби я була розпусною тощо, але й то таких батьки люблять і несуть як свій хрест прямо. Чи може просто не варто морочитися? Не пощастило, і гаразд.
